Розроблення навчально-методичного та організаційно-методичного забезпечення для педагогів базової школи на засадах концепції НУШ – з-поміж пріоритетів МОН щодо впровадження реформи «Нова українська школа» у базовій освіті.
Про це йдеться у відповідному наказі МОН щодо реалізації інноваційного освітнього проєкту за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти».
«Реформа “Нова українська школа” передбачає зміну цілей та основних завдань освіти, зокрема базової загальної середньої освіти, відповідно до сучасної освітньої парадигми і світових тенденцій розвитку національних освітніх систем. Досягнення нових цілей української школи потребує постійного пошуку шляхів модернізації змісту освіти. Це вимагатиме реалізації принципово нових педагогічних, методичних інструментів, що мають ґрунтуватися на особистісно орієнтованому та компетентнісному підходах до навчання», – зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
Зокрема, проєкт передбачає розроблення:
- навчально-методичного забезпечення для реалізації нового Державного стандарту базової середньої освіти;
- організаційно-методичного інструментарію для педагогів базової школи на засадах концепції Нової української школи;
- Типової програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників, дистанційних курсів підготовки педагогічних працівників;
- системи оцінювання освітніх досягнень здобувачів загальної середньої освіти, а також її експериментальну апробацію;
- виховної складової освітнього процесу, актуалізованої концепцією НУШ, та її експериментальну перевірку.
В межах проєкту також заплановано формування та навчання регіональних тренерських груп з усіх освітніх галузей, а також внесення змін до освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів та магістрів педагогічних закладів вищої освіти щодо розвитку професійної компетентності у роботі з учнями базової школи.
Крім того, заплановано постійний моніторинг ефективності впровадження Держстандарту, моніторингові дослідження за напрямами проєкту, а також апробацію варіантів типового навчального плану відповідно до освітніх потреб учнів та можливостей учителів вносити доцільні зміни.
Наразі відпрацьовуються всі складові такого навчального курікулуму для педагогічних працівників з прогнозованим результатом – від створення рамкової програми підготовки педагогічних працівників до впровадження у повному обсязі концепції, змісту і методів НУШ у 5-9 класах.
Проєкт розраховано провести протягом 2021-2027 років у три етапи. Під час першого – організаційно-підготовчого (квітень-жовтень 2021 року) – заплановано створити робочу групу, яка здійснюватиме науково-методичний супровід експерименту, розробити необхідні навчальні та методичні матеріали, провести тренінги для регіональних тренерів і адміністрацій шкіл у регіонах та підготовку для вчителів-учасників проєкту.
Під час наступного етапу, формувального (листопад 2021 – червень 2026), відбуватиметься, зокрема, розробка, апробація та коригування навчально-методичного забезпечення, наставницька підтримка вчителів, розроблення відповідних інструктивно-методичних матеріалів щодо системи оцінювання і нових вимог до проведення ДПА, а також моніторинг досягнення очікуваних результатів навчання учнів.
Узагальнюючий етап триватиме з липня 2026 року до грудня 2027-го. Під час нього планується провести узагальнення результатів проєкту та формування висновків, коригування навчальних матеріалів, моніторингове дослідження досягнення очікуваних результатів навчання учнів 9-х класів, а також підготовку та видання навчальних і методичних матеріалів за результатами проєкту.
Довідково.
30 вересня 2020 року Кабінет Міністрів затвердив Державний стандарт базової середньої освіти. Документ створює умови для продовження реформи «Нова українська школа» у 5-9 класах з 2022 року. Його оприлюднено на Урядовому порталі.
Державний стандарт визначає мету та принципи освітнього процесу в закладах базової середньої освіти, дає загальну характеристику змісту навчання, пояснює вимоги до обов’язкових результатів навчання та орієнтири для їхнього оцінювання. У документі чітко окреслено ключові компетентності, якими мають оволодіти школярі по закінченню кожного з двох циклів – адаптаційного (5-6 класи) і базового предметного навчання (7-9 класи), та наскрізні вміння.
Нагадаємо, Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти. Своєю чергою МОН пропонує додаткові зміни до другого читання.