Базовий компонент дошкільної освіти (БКДО) – державний стандарт, якого мають дотримуватися всі заклади дошкільної освіти країни. Документ повинен оновлюватися кожні 10 років, і зараз настав для цього час. Ба більше, що з моменту затвердження попереднього розпочалася реформа шкільної освіти. А отже, нинішній БКДО не відповідає принципу єдності та наступності всіх рівнів освіти.
Наприкінці листопада громадське обговорення проєкту документа завершилося, і тепер він очікує на схвалення Колегії МОН та затвердження міністерством.
Які особливості має новий БКДО і які зміни в дошкільному освітньому процесі він несе, читайте в статті “Нової української школи”.
У статті читайте про:
- компетентності, які закладено в проєкт нового БДКО;
- освітні напрями;
- навчання через гру та інші принципи роботи дошілля;
- роль батьків у вихованні дитини;
- інклюзивне навчання в садках;
- впровадження нового БДКО;
- підготовку вихователів.
НАВІЩО ПОТРІБНО ОНОВИТИ ДОШКІЛЛЯ
Новий Стандарт початкової освіти, запроваджений у 2018 році, вимагав зміни й Базового компонента дошкільної освіти задля забезпечення “єдності та наступності” обидвох ланок освіти. До того ж, відповідно до закону “Про дошкільну освіту”, базовий компонент повинен оновлюватися раз на 10 років.
Перший у незалежній Україні БКДО був ухвалений 1998 року, а перше його оновлення здійснили – у 2012-му. Цей базовий компонент, як кажуть його нинішні модернізатори, був розроблений на досить високому рівні, у тому числі на прикладі найкращих світових зразків. Там чітко прописані компетентності та знання, якими має оволодіти дитина, перш ніж піти в 1 клас.
“Базовий компонент дошкільної освіти, – пояснює Оксана Корнєєва, членкиня авторської групи з оновлення БКДО, директорка Костянтинівського дошкільного навчального закладу №31 “Мир”, – слугував багато років гідним державним документом у роботі дошкільників, носієм традицій української дошкільної освіти. У ньому були закладені як орієнтири того часу, коли він створювався, так і моменти, які лишилися нам у спадок від радянської системи. І я би не сказала, що це погано, адже система мала чудові методики, враховувала всебічний розвиток дитини – особистісний, мовлєннєвий, фізичний тощо.
Але світ, країна, діти змінилися, і сучасна освіта має відповідати викликам сьогодення. Тому основним завданням розробників було гармонійне поєднання традиційно сильної бази української дошкільної освіти з вимогами часу. Оновити, осучаснити, але не втратити ті досягнення, які вже є в нашій системі дошкільної освіти“.
З моменту затвердження БКДО наказом МОН він буде обов’язковим до виконання, і всі дошкільні заклади країни повинні будуть привести свої програми у відповідність до цього документа.
НАБУТТЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ЧЕРЕЗ ДІЯЛЬНІСТЬ
Потрібно розуміти, зазначають розробники, що наразі не йдеться про абсолютно новий БКДО. Документ – це доповнення та розширення програми, яка була раніше, відповідно до нового Стандарту початкової освіти.
Базовим поняттям документу є “компетентність”.
“На відміну від шкільної освіти, де визначаються компетентності школяра в єдиній навчальній діяльності через визначення предметного змісту (математика, мова, література), – пояснює Тамара Піроженко, завідувачка лабораторії психології дошкільника Інституту психології ім. Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України, яка очолює авторську групу з оновлення БКДО, – для дошкільної освіти головним є формування компетентностей дитини в різній діяльності. І ключовим до розумінням шляху становлення компетентностей є набуття дитиною певного досвіду в цій діяльності“.
Під час громадського обговорення виникало чимало суперечок щодо того, що в дошкільній освіті не настільки важливе оволодіння знаннями та інформацією, як набуття навичок і компетентностей, уміння комунікувати з однолітками, працювати в групах і далі – використовувати ці компетентностей для отримання знань у початковій школі. Тому БКДО, за задумом розробників, має бути орієнтований не стільки на вимоги до дитини, як бути орієнтиром для вихователя й батьків. Тобто вихователь має отримати з документу розуміння того, як розвивати дитину, щоби вона досягла потрібних компетентностей.
У проєкті нового БКДО прописані такі основні компетентності (список не вичерпний):
- мовно-літературна;
- математична;
- природнича;
- технологічна;
- інформатична;
- соціальна і здоров’язбережувальна;
- громадянська та історична;
- мистецька;
- фізкультурна.
“Стандарт означає, що навіть у спеціалізованих дитячих садочках (мистецькому, фізкультурному тощо), – зазначає Тамара Піроженко, – мають реалізовуватися всі без винятку компетентності“.
ОСВІТНІ НАПРЯМИ
Оновлений БКДО передбачає такі обов’язкові освітні напрями (вони пов’язані з освітніми галузями, затвердженими для НУШ, а отже, відповідають наступності освітнього процесу):
- Особистість дитини;
- Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі;
- Дитина в природному довкіллі;
- Гра дитини;
- Дитина в соціумі;
- Мовлення дитини;
- Дитина у світі мистецтва;
- Особистість дитини.
Результати навчання за освітніми напрямами відтепер оцінюються через отримання компетентностей, перелічених вище. Відтепер дітей навчатимуть ще й основам екології, цифрової грамотності, поняттям безпеки та громадянської активності тощо.
“Акцент нового БКДО робиться на міждисциплінарному принципі розвитку дитини. За умови, коли вихователь і батьки йдуть за цікавістю дитини, розвиваючи її компетентності, – зазначає Леся Миськів, докторка юридичних наук, доцентка, професорка кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства КиМУ, засновниця та генеральна директорка дитячого садка “Сад Можливостей “ЩастяKids”.
Не можна сказати, що ці принципи абсолютно нові, їх уже активно впроваджують провідні садочки у всій країні кілька останніх років. Але відтепер тенденція стане повсюдною, і це повністю відповідає сучасним викликам світової практики“.
НАВЧАННЯ ЧЕРЕЗ ГРУ
До загальної частини оновленого БКДО (порівняно з нині чинним варіантом) додано такі розділи:
- Цінності дошкільної освіти;
- Базові принципи реалізації стандартів дошкільної освіти;
- Умови реалізації Базового компонента дошкільної освіти;
- Відповідальність сім’ї за розвиток дитини;
- Взаємодія закладів дошкільної освіти з родинами дітей як учасниками освітнього процесу;
- Педагог / вихователь / фахівець у галузі освіти як фасилітатор розвитку дитини;
- Зміст та організація освітнього процесу;
- Розвивальне освітнє середовище закладу дошкільної освіти;
- Наступність між дошкільною та початковою освітою в реалізації перспектив розвитку дитини;
- Обов’язки суспільства / громади в забезпеченні доступної та якісної дошкільної освіти;
- Становлення компетентностей дитини в умовах закладу дошкільної освіти.
Основна діяльність дитини дошкільного віку – гра. Вона стала предметом уваги і в початковій школі.
“Дитина грається, досліджує навколишній світ, здобуває свій досвід і може його застосувати. І вона не має відчувати, що її спеціально чогось вчать – усе має відбуватися в процесі гри“, – каже Оксана Корнєєва.
ЗАЛУЧЕНІСТЬ БАТЬКІВ ДО РОЗВИТКУ ДИТИНИ
В оновленому документі з’явився розділ щодо ролі батьків та родини у вихованні та підготовці дитини до школи. Сюди закладені партнерство вихователя й батьків, спільне створення умов для розвитку дитини. У документі прописані рекомендації та план роботи, яку мають здійснювати батьки у вихованні своєї дитини, які компетентності вони мають допомогти їй опанувати. Більш чітко прописана роль батьків в отриманні кінцевого результату.
Наприклад, для розвитку предметно-практичної компетентності дитини батьки можуть:
- Організувати вдома відповідний простір.
- Наповнити його відповідними матеріалами (на власний розсуд чи за рекомендацією педагогів). Це можуть бути настільні ігри, конструктори, матеріали для малювання, клеєння тощо.
- Пропонувати дитині допомагати з хатніми справами.
- Розмовляти про призначення та застосування різних предметів, безпеку під час користування ними тощо.
На перший погляд, це загальнозрозумілі речі, але в документі йдеться про підвищення культури відповідального батьківства та особливе значення психолого-педагогічного просвітництва батьків. Тож чітко визначені активності, якими діти можуть займатися вдома, – серйозна допомога й батькам, і вихователям, кажуть розробниці документа. Адже це дасть змогу окреслити спільний напрям роботи над вихованням та розвитком дитини.
ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ
Інклюзивне навчання – ще один важливий напрям оновленого БКДО. Це питання намагаються розглядати широко, адже дитина може мати особливі освітні потреби тимчасово. Ідеться як про дітей із порушеннями розвитку, так і про тих, які мають психологічні травми чи перебувають у складних життєвих обставинах.
“Інклюзія в цьому випадку означає – бачити ці потреби і створювати такі умови для дитини, коли вона не відчуватиме свою відокремленість від дитячої спільноти та її активностей“, – каже Оксана Корнєєва.
“Особливість нових правил якраз і полягає в тому, щоби не виокремлювати цих дітей, – коментує Оксана Савицька, в. о. керівника експертної групи з питань дошкільної освіти директорату дошкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Міністерства освіти й науки України, – а натомість залучити їх до спільноти однолітків, щоби вони почували себе безпечно та мали відчуття приналежності до колективу“.
Цих дітей повинні в обов’язковому порядку зараховувати до закладів дошкільної освіти за зверненням їхніх батьків чи опікунів.
Для дітей з ООП так само, як і далі в школі, застосовуються методики адаптації та модифікації освітніх програм. І так само, як і далі в школі, в інклюзивних групах може бути асистент (вихователя). А в законі “Про дошкільну освіту” прописане продовження дошкільного періоду для дітей, які цього потребують. Тобто діти з ООП можуть перебувати в садочку до 7–8 років.
ВПРОВАДЖЕННЯ ОНОВЛЕНОГО БКДО: ЧИ ГОТОВІ ДО ЦЬОГО ДОШКІЛЬНІ ЗАКЛАДИ
У законі “Про освіту” зазначено, що останній рік перед школою є обов’язковим для підготовки дітей дошкільного віку. Проте колапсу системи дошкільної освіти, коли заклади будуть перевантажені, не очікується. За інформацією Оксани Савицької, зараз у середньому на 100 місць у садочках претендують 105 дітей (у містах цей показник трохи більший – 115, у селах, навпаки, нижчий – 80).
Водночас, кількість місць постійно зростає через відкриття нових садочків, реконструкцію старих, відкриття дошкільних відділень та груп у наявних садочках – як приватних, так і комунальних. За інформацією з регіонів, на початок жовтня цього року створено більше 8,5 тисяч нових місць, причому найбільший показник – 1600 – має Київ.
Експерти стверджують з нового навчального року, у вересні 2021-го, дошкільні заклади можуть відповідати вимогам нового БКДО. Але щоби це стало реальністю, має відбутися серйозна робота над оновленням програм закладів дошкільної освіти, а також навчання та підвищення кваліфікації вихователів.
Наразі дошкільні заклади можуть користуватися програмами, рекомендованими МОН. Але в законі “Про дошкільну освіту” зазначено, що для дошкільних закладів мають бути обов’язковими типові програми – документи, на основі яких кожен заклад може розробляти власні програми, виходячи з контингенту дітей, вартості перебування, дисциплін для поглибленого вивчення, якщо таке передбачено в закладі. Проте на сьогодні немає жодної офіційно затвердженої типової програми.
Зараз готується нова редакція закону “Про дошкільну освіту”, у тексті якого принаймні поки немає посилань на типові програми, каже Оксана Савицька. Тобто, можливо, дошкільні заклади самі створюватимуть свої програми на основі базового компонента.
Ця колізія з обов’язковими типовими програмами та їхньою відсутністю призводить до того, що тепер неможливо визначити, скільки часу потребуватиме запровадження оновленого БКДО.
Терміни надто залежать від того, як питання із програмами буде закріплено в новому тексті закону “Про дошкільну освіту”, чи будуть розроблятися типові програми, чи буде обов’язковим затвердження програм, якщо їх буде розробляти сам дошкільний заклад під свої потреби відповідно до БКДО.
ВПРОВАДЖЕННЯ БКДО: ЯК ОРГАНІЗУВАТИ ПРОСВІТНИЦЬКУ РОБОТУ ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ
Кадрова проблема для дошкільної освіти, за словами Лесі Миськів, – дуже гостра. Потрібна зміна всієї системи підготовки кадрів, інакше новий базовий компонент повною мірою не запрацює.
“Навчання через гру – складне завдання для вихователя, до цього потрібно або мати справжній талант, або швидко вчитися“, – каже Леся. Частково це завдання може розв’язати започаткування короткотермінових курсів для перекваліфікації педагогів дошкільних закладів.
Методична служба дошкільного виховання, за словами Тамари Піроженко, нині зазнає змін та переформатувань. Тож вірогідно, що її реформування дасть змогу забезпечити й новий рівень перекваліфікації вихователів.
Попередня версія БКДО впроваджувалася протягом значного періоду: дошкільним закладам було роздано методички, за якими вони мали перебудувати свою роботу, були ввідні лекції. Але, за словами керівників закладів, система так і не стала “близькою за духом”.
Натомість, у вітчизняній практиці є кілька успішних прикладів перекваліфікації персоналу дошкільних закладів під потреби сьогодення.
“Ще у 2017 році, – розповідає Оксана Корнєєва, – дошкільні заклади впроваджували нові ідеї за системою регіональних тренерів. Так, за підтримки UNICEF та Міжнародного фонду “Крок за кроком” було в короткі строки розповсюджено проект “Садочок, дружній до дитини” і внесено зміни в роботу більшості дитячих садків кількох областей.
Регіональні тренери навчалися на тренінгах, отримували методики, а потім організували навчання представників дошкільних закладів у містах (вчили не тільки методистів, і це важливо, а і вихователів, практичних психологів, завідувачів, інструкторів). Це дало змогу за короткий час охопити значну кількість персоналу дошкільних закладів новою філософією в дошкільній освіті“.
Керівниця садочку впевнена, що подібна “просвітницька піраміда” могла би посприяти прискоренню впровадження базового компонента.
“У своєму закладі ми організували методичний центр, де готуємо вихователів для нашого саду, – додає Леся Миськів. – З навчальних закладів до нас приходять працювати випускники, але їх дуже мало й вони не підготовлені до роботи “в полях”.
Наші методисти вивчають зарубіжний і вітчизняний досвідb, збирають та аналізують нові підходи й методики, обирають кращі й навчають них наших вихователів. Можливо, ми вийдемо на зовнішній ринок із цим продуктом, але поки що не готові до такого масштабування. А от досвідом поділимося залюбки“.
Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”