Мова – то великий скарб, який необхідно оберігати, у ній – душа і сила народу, віковічний досвід поколінь, що створювали, розвивали й удосконалювали її. Дійсно, справжня людина виростає з любові до рідного краю, рідної мови й культури. Хто ми без мови, рідної домівки й батьківщини? Бездушні істоти: без почуттів, совісті й мудрості, любові й відданості. Адже все це можна вкласти в такі звичні, але святі для кожної людини поняття: рідна мати і рідний народ, рідна батьківщина і рідна мова.
Наше минуле, як і наше сьогодення, беззаперечно доводять: усі ми – різні, але головні цінності в нас – однакові, як і однаково сильна та щира наша любов до рідної мови. Краса і сила слова обов’язково знайдуть відгук у Вашому серці і наповниться воно любов’ю до світу, до людей у ньому, до рідної мови материнської, до інших мов. Адже мова кожного народу – неповторна і своя!
Нехай цей день стане святом добра, взаємопорозуміння й дружби. Давайте берегти й розвивати наші рідні мови!
Директор Ольга Тарасова та колектив науково-методичного центру