Ремонт у класі чи кабінеті за батьківський і подекуди власний кошт, прибирання на території школи, збір коштів із батьків, написання наказів, ведення соцмереж школи, збір даних, допомога в організації шкільних заходів. Список вимог до вчителів від адміністрації шкіл / батьків, які не входять до посадових інструкцій, можна продовжувати.
“Нова українська школа” провела опитування серед учителів із проханням зазначити, які непередбачені посадовими інструкціями вимоги їм висувають, і зібрала коментарі освітнього омбудсмена Сергія Горбачова та юриста і співзасновника ГО “Батьки SOS” Романа Бондаренка.
ЗНАТИ Й ОБСТОЮВАТИ СВОЇ ПРАВА
“Насамперед я б порадив учителям ознайомитися з правами та обов’язками педагогічних працівників, викладених у статті 54 Закону України “Про освіту”, а також із власними трудовим договором / контрактом та посадовою інструкцією, у яких визначається конкретний перелік посадових обов’язків”, – радить Роман Бондаренко.
Зокрема, згідно з пунктом 2 статті 24 Закону України “Про повну загальну середню освіту”:
“Засновник або уповноважений ним орган, керівники закладів освіти та їхніх структурних підрозділів не мають права вимагати від педагогічних працівників виконання роботи, не передбаченої укладеним письмовим трудовим договором та / або посадовою інструкцією”.
Пункт 5 статті 60 Закону України “Про освіту” передбачає:
“Засновник або уповноважений ним орган, керівники закладів освіти та їх структурних підрозділів не мають права вимагати від педагогічних і науково-педагогічних працівників виконання роботи, не передбаченої трудовим договором”.
Крім цього, згідно з Конституцією України (стаття 24), використання примусової праці забороняється.
“Тобто, у Конституції України та двох профільних законах є пряма заборона примусово залучати вчителів до робіт, не передбачених трудовим договором та / або посадовою інструкцією”, – наголошує Роман.
Освітній омбудсмен Сергій Горбачов зазначає, що будь-яка вимога адміністрації школи чи засновника має бути оформлена письмово.
“Будь-яка вимога мусить мати підстави. На якій підставі адміністрація школи вимагає проводити ремонт, прибирати, збирати кошти, мати додаткове навантаження тощо. Це перше запитання, яке мають поставити батьки і вчителі, і вимагати письмового розпорядження”.
ПРИБИРАННЯ
Серед найпоширеніших учителі назвали вимоги щодо прибирання класної кімнати, шкільного подвір’я, виполювання бур’яну, вантаження шкільних меблів, проклейки шпалер і навіть прибирання на цвинтарі.
Роман Бондаренко пояснює, що до штату працівників закладу освіти входять прибиральники службових приміщень, які отримують заробітну плату за прибирання всіх приміщень, у тому числі і класних кімнат та території школи.
“Дотримання вимог Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти щодо щоденного вологого прибирання всіх приміщень та обладнання закладу освіти – це обов’язки прибиральників службових приміщень, згідно зі штатними нормативами”.
Формування штатного розпису та кошторису школи з урахуванням витрат на оплату праці – це відповідальність її керівника та засновника.
“Якщо в школі бракує прибиральників службових приміщень, такий “дефіцит кадрів” не має компенсуватися силами дітей чи вчителів.
Якщо адміністрація школи чи органи управління освітою висувають якісь вимоги до вчителів, не передбачені посадовими обов’язками, раджу запам’ятати фразу: “Де це написано?”. І щоразу, коли від учителя будуть щось вимагати, запитувати це в директора школи чи іншої особи. Більшість вимог відразу відпадуть як не обов’язкові”, – зазначає Роман Бондаренко.
Якщо ж обов’язки передбачені нормативними актами, трудовим договором/контрактом чи посадовою інструкцією, то їх потрібно виконувати.
ЗБІР КОШТІВ І САМОСТІЙНА КУПІВЛЯ МАТЕРІАЛІВ
Збір коштів із батьків на меблі, килими в клас, підручники, придбання паперу і фарби для принтерів шкільних, ремонт техніки – ці вимоги вчителі вказували чи не найчастіше.
Ремонт у школи повинен робити її засновник, наголошує Роман Бондаренко.
“Засновником комунальних закладів освіти є територіальна громада в особі місцевого органу влади, який і відповідає за утримання та розвиток заснованого ним закладу освіти. Ні вчителі, ні батьки, ні, ба більше, діти не зобов’язані робити ремонт (фарбувати, клеїти шпалери, міняти вікна тощо). Коли хтось буде вимагати від учителя безоплатно попрацювати в школі чи здати гроші на ремонт, порадьте йому насамперед звернутися до органів управління освітою (відділи, управління, департаменти освіти)”.
Якщо адміністрація школи вимагає від учителів збирати гроші – це кримінальний злочин, каже Сергій Горбачов.
“Має бути письмове розпорядження, паралельно варто сформувати запит на керівника закладу освіти – які кошти виділив засновник для ремонту кабінету. І просити директора показати запити, які він спрямовує на управління освіти. Якщо таких запитів немає, директор грубо порушує закон і він не виконує свої професійні обов’язки”.
Однак, за словами освітнього омбудсмена, це не означає, що батьки не можуть добровільно надати допомогу школі.
ВЕДЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ
За словами Сергія Горбачова, облік коштів на харчування – можливий варіант вимог до вчителів, якщо він проведений письмовим наказом по школі, якщо заклад освіти не має договору або цей договір заходить централізовано на забезпечення харчування.
“Мають бути документально оформлені накази по школі й базуватися на законних підставах – нормативних документах, постановах Кабміну. Будь-який наказ є розпорядчим документом і має базуватися на нормативній базі, яка має бути вказана”.
ДОДАТКОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ
Часто вчителі вказували на прохання, а подекуди вимоги адміністрації школи допомагати колегам, які не хочуть вчитися працювати зі сучасними технологіями, заміняти колег, працювати понаднормово.
Життя школи непросте, каже Сергій Горбачов.
“Ніколи не можна передбачити все. Допомогти колегам – це нормальне ставлення до роботи. А от ненормально, коли допомогу вважають обов’язком і зловживають нею. Коли вчитель інформатики починає щось робити замість людини, яка не хоче вчитися, – це його особисте рішення.
Має бути наказ і додаткова оплата за додаткову роботу. Якщо немає оплати, тоді потрібно звернутися до керівника закладу, до начальника департаменту, відділу освіти з вимогою відновити в повному обсязі належні виплати. Чи пишуть вчителі пишуть ці звернення?”.
За законом “Про звернення громадян”, відповідь має бути надана протягом п’яти робочих днів.
“Інакше має бути адміністративна відповідальність – штраф за ненадання відповіді. Люди не хочуть захищати свої права в таких випадках. Вони вважають, що хтось має за них щось зробити. Будь-яка проблема має розв’язуватися насамперед на тому місці, де вона виникла. “Вони мені сказали, вони вимагають” – безпідставні. Має бути письмове розпорядження”, – каже освітній омбудсмен.
У школі завжди є багато речей, які треба робити, і вони не передбачені жодними інструкціями, додає Горбачов.
“Якщо від учителів вимагають виконувати певну роботу без наказу, домовленостей, компенсацій, то в директорів шкіл є достатньо способів – від офіційного оформлення до надання відгулів, додаткових днів відпустки за виконану роботу в позаурочний час. Була б готовність чути одне одного й захищати свої права. Або ти мовчки виконуєш, або знаєш свої права й коректно їх захищаєш”, – радить Сергій Горбачов.
ВИМОГИ ВІД БАТЬКІВ
Спілкування з батьками або учнями в неробочий час учителя, консультування учнів у позаурочний час, проведення додаткових екскурсій, заходів, пошук загублених речей, запис домашнього завдання в щоденник – такі найпоширеніші вимоги чують учителі від батьків.
Зважаючи на те, що педпрацівники “зобов’язані дотримуватися принципів дитиноцентризму та педагогіки партнерства у відносинах з учнями та їхніми батьками” (частина 3 статті 22 закону “Про повну загальну середню освіту”), вчителям варто знаходити спільне вирішення питань, які є в батьків, радить Роман Бондаренко.
“У жодному разі не йдеться про виконання всіх забаганок батьків, є вимоги закону й посадові інструкції, зрештою, здоровий глузд. Співпраця з батьками буде корисною і для вчителів, бо “традиційні” шкільні проблеми (вимагання коштів, ремонти, прибирання) є спільними і для батьків, і для вчителів. Наразі батьки більш активні, ніж учителі у виявленні та розв’язанні шкільних проблем, тому з ними обов’язково треба співпрацювати, знаходити точки дотику й діяти для якнайкращого забезпечення інтересів дітей”.
Стаття 54 закону “Про освіту” передбачає, що педпрацівники мають право на захист професійної честі та гідності, а також право на захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації.
“Тобто, у разі порушення своїх прав учителі мають право на захист, було б бажання та сміливість цим правом скористатись“, – переконаний Роман Бондаренко.
Якщо є вимоги від батьків спілкуватися в позаурочний час, потрібно ретельно вибудувати комунікацію, встановити години, коли можна телефонувати, радить Сергій Горбачов.
“Однак, це не стосується дзвінків у термінових випадках. Кожен має право на особистий час. Треба розуміти свої права й поважати права інших”.
Ольга Головіна, спеціально для “Нової української школи”