Центр професійного розвитку педагогічних працівників Миколаївської міської ради

[email protected]

м.Миколаїв, проспект Центральний, 166

0512 30 03 08

З 1 вересня у 5 пілотних класах розпочинається реформа НУШ: що зміниться

 

Із 1 вересня 2021 року вчителі 5 пілотних класів почнуть впроваджувати реформу Нової української школи. Тож, на учнів і педагогів чекають суттєві зміни в навчанні та безліч інновацій. Що зміниться – читайте у статті.
Джерело: “На урок”

Вчителям доведеться працювати за новим Державним стандартом базової середньої освіти та Типовою освітньою програмою для 5 – 9 класів. Але зазначимо, що це лише у пілотних класах. Загалом навчання для всіх 5 класів за новою програмою розпочнеться з 1 вересня 2022 року.

Цікаво, що типовий навчальний план стає варіативним – вчителі самі обиратимуть предмети та інтегровані курси з урахуванням побажань учнів. Самі ж педагоги отримують повну академічну свободу.

До навчання у 5 класі допускаються учні, які досягли результатів навчання, визначених у Держстандарті початкової освіти. Це має бути підтверджено відповідним документом (свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

Що робити, якщо учень не має результатів річного оцінювання? У цьому випадку він має пройти відповідне оцінювання впродовж першого семестру нового навчального року. Так, в школі створюється комісія, затверджується її склад, графік проведення оцінювання та перелік завдань із навчальних предметів.

Окрім того, метою нової школи є різнобічний розвиток дитини, яка прагне до самовдосконалення та навчання впродовж життя. Тож учні мають опанувати наступні такі вміння та компетентності:

  • вільне володіння державною мовою;
  • математична компетентність;
  • компетентність в галузі природничих наук, техніки і технологій;
  • інноваційність;
  • екологічна компетентність;
  • інформаційно-комунікаційна компетентність;
  • навчання впродовж життя;
  • громадянські та соціальні компетентності;
  • культурна компетентність;
  • фінансова грамотність.

Для організації ефективного навчання необхідно створити безпечне освітнє середовище та врахувати вікові особливості, фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток дітей, їх особливі освітні потреби.

Слід звернути увагу на те, що форми організації освітнього процесу мають бути визначені педагогічною радою та відображені в освітній програмі.

Також із урахуванням запитів батьків та наявних можливостей у школі можуть бути визначені різні форми здобуття освіти (сімейна, індивідуальна, дистанційна, екстернат тощо).

Кардинальних змін зазнали й підходи до розробки та використання освітньої програми закладу освіти.

Які предмети та курси будуть мати учні у 5 – 9 класах НУШ? Усього затверджено 75 програм із різних предметів і курсів. Зокрема:

  • Українська мова;
  • Українська література;
  • Зарубіжна література;
  • Інтегрований курс української та зарубіжної літератур;
  • Мови і літератури національних спільнот;
  • Іноземні мови;
  • Вступ до історії України та громадянської освіти;
  • Досліджуємо історію і суспільство;
  • Україна і світ. Вступ до історії та громадянської освіти;
  • Історія України. Всесвітня історія;
  • Етика;
  • Курс морального спрямування “Вчимося жити разом”
  • Культура добросусідства;
  • Здоров’я, безпека та добробут;
  • Пізнаємо природу;
  • Природничі науки;
  • Математика;
  • Інформатика;
  • Технології;
  • Мистецтво;
  • Драматургія і театр;
  • Музичне мистецтво та інші.

Але школа самостійно визначає перелік навчальних дисциплін, інтегрованих курсів та варіативний освітній компонент для реалізації кожної галузі. А з урахуванням побажань учнів та їхніх батьків можна обрати модельні програми. Серед них:

  • “Вступ до історії України та громадянської освіти”,
  • “Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти”,
  • “Досліджуємо історію і суспільство”,
  • “Здоров’я, безпека та добробут”,
  • “Підприємництво і фінансова грамотність”.

Також до освітньої програми можна включити такі міжгалузеві інтегровані курси як “Робототехніка”, STEM, “Драматургія і театр” тощо.

Як розподіляти години на вивчення предметів? У Типовій програмі визначено рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість навчальних годин для кожної освітньої галузі. Тож заклад освіти самостійно обирає навчальне навантаження в межах заданого діапазону.

Проте слід зазначити, що кількість навчальних годин для вивчення української мови не може бути меншою, ніж у плані.

При 5-денному навчальному тижні воно становить 28 годин на тиждень (980 годин на рік). Також виділено дві додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення консультацій та групових занять.

Чи будуть майбутні п’ятикласники активно займатися спортом? Так, і не менше трьох разів на тиждень. Але варто пам’ятати, що години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів.

Відповідно до Типової освітньої програми, навантаження учнів при 5-денному навчальному тижні становить:

  • для учнів 5 класу – 28 годин на тиждень;
  • для учнів 6 класу – 31 годину на тиждень;
  • для учнів 7 класу – 32 години на тиждень;
  • для учнів 8 класу – 33 години на тиждень;
  • для учнів 9 класу – 33 години на тиждень.

Якою буде типова освітня програма / Дані: МОН / Інфографіка 24 каналу

Для кожної галузі визначено мету та вимоги до обов’язкових результатів навчання, а це означає перехід від загальних до конкретних результатів, зокрема і до орієнтирів для оцінювання.

Стандарт передбачає, що оцінювання має обов’язково включати визначення індивідуального прогресу учня.

  • Наприклад, що має вміти учень у 5 – 6 класі на уроці інформатики? Важливо перевірити правдивість інформації та надійність джерел. Як учень це має робити? Наводити аргументи, використовувати запропоновані ресурси для перевірки сумнівної інформації тощо.
  • А у 7 – 9 класах школяр має аргументовано доводити чи спростовувати аутентичність зображення, відео, аудіо. Як саме? Перевіряє факт редагування за допомогою цифрових інструментів та технологій.

Зазначається, що основними видами оцінювання є поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання.

Поточне та підсумкове оцінювання здійснюють із застосуванням основних форм та способів:

  • усної (індивідуальне, групове та фронтальне опитування);
  • письмової, зокрема графічної (діагностичні, самостійні та контрольні роботи, тестування, організації роботи з текстами, діаграмами, таблицями, графіками, схемами, контурними картами тощо);
  • цифрової (тестування в електронному форматі);
  • практичної (виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проєктів, виготовлення виробів, роботи з біологічними об’єктами, хімічними речовинами тощо).

Річне оцінювання здійснюється за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати відображаються у свідоцтві досягнень, що видається учневі щороку.

До слова, МОН затвердило методичні рекомендації щодо оцінювання учнів 1 – 4 класів у школах. Зокрема, на заміну звичайної бальної оцінки досягнень учнів з предмета пропонують використовувати вербальну оцінку.

Вербальну і рівневу оцінку можна виражати як усно, так і письмово. Рівень результату навчання рекомендовано визначати з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами:

  • П (початковий рівень);
  • С (середній рівень);
  • Д (достатній рівень);
  • В (високий рівень).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *