Ліцензування медичної практики в закладах освіти. Що з цим робити?
Лист МОЗ від 22.01.2021 року за № 17-01/39067/2-20 направлений до обласних державних адміністрацій щодо отримання ліцензії з медичної практики закладами освіти викликав немалу стурбованість освітянської спільноти.
В листі зазначалося, що заклад освіти, який має у своєму штаті медичних працівників, має пройти ліцензування господарської діяльності з медичної практики. Нагадаємо, що штатний розпис формується:
для закладів загальної середньої освіти на підставі Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН від 06.12.2010 № 1205;
для закладів дошкільної освіти на підставі Типових штатних нормативах дошкільних навчальних закладів, затверджених наказом МОН 04.11.2010 № 1055;
для закладів позашкільної освіти на підставі Типових штатних нормативів позашкільних навчальних закладів, затверджених Міністерством освіти, науки, молоді та спорту України від 31.10.2012 № 1230;
для закладів професійної (професійно-технічної) освіти на підставі Типових штатних нормативів професійно-технічних навчальних закладів, затверджених наказом МОН від 06.12.2010 № 1204.
Вищезазначеними типовими штатними нормативами, які затверджені наказами Міністерства освіти і науки України, передбачені в штаті закладів освіти посади лікарів, медичних сестер та медичних сестер з дієтичного харчування. Найбільша кількість посад лікарів передбачена у закладах дошкільної освіти компенсуючого типу, тобто у садочках для дітей з порушеннями розвитку та певними хронічними захворюваннями, там, де потреба у лікарях особливо гостра.
Фінансування оплати праці цих працівників здійснюється за рахунок засновників цих закладів, тобто за рахунок громад. Очевидно, що прямих повноважень впливу на заклади освіти Міністерство охорони здоров’я України не має, за умови, що ці заклади не з’являться у сфері охорони здоров’я, наприклад, шляхом ліцензування господарської діяльності з медичної практики.
Але за умов діючого законодавства надання ліцензії закладам освіти з медичної практики неможлива.
Чому?
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягає господарська діяльність з медичної практики. А пунктом 4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених постановою КМУ від 2 березня 2016 р. № 285, визначено:
«Господарська діяльність з медичної практики (далі – медична практика) – вид господарської діяльності у сфері охорони здоров’я, який провадиться закладами охорони здоров’я та фізичними особами – підприємцями з метою надання медичної допомоги та медичного обслуговування на підставі ліцензії».
Тобто, лише заклади охорони здоров’я, а заклади освіти ними бути не можуть, або фізичні особи-підприємці, а медичний персонал такими не є, можуть отримати цю ліцензію. Крім того, ліцензіат зобов’язується дотримуватися ліцензійних умов, водночас до нього будуть застосовуватися всі законодавчі вимоги у сфері охорони здоров’я, в тому числі державний нагляд (контроль) та перевірки дотримання ліцензійних умов.
Що робити?
Лист центрального органу виконавчої влади не є обов’язковим до виконання, тим більше, якщо він суперечить нормативно-правовим актам. За процедурою, визначеною Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з медичної практики, заклади мають самостійно подати документи до органу ліцензування, тобто ніхто крім закладів освіти не може прийняти таке рішення. До того ж видача закладам освіти такої ліцензії буде порушенням законодавства.