Проблеми ресурсного (навчально-дидактичного) забезпечення освітнього процесу не вирішуються, професіонали не зявляються, а навпаки ще більше втрачаються, економія на закладах дошкільної освіти комунальної власності стає ще економнішею 
А у нас валідація Державного стандарту й скоро державна служба надасть висновки про перевірку практичності, зрозумілості та відповідності реаліям у дитсадках для адаптації перед впровадженням.
Дивлячись на яскраві звіти дитячих садків у ФБ про реалізацію освітніх проєктів, розумію, що досить легко дошкіллю опинитися у парадоксі Абіліна. Адже, щоб не виглядати “не сучасним”, “не професійним”, тобто гіршим, ніж той, хто буде говорити про європійський підхід, про новізну та цікаву структуру, про узгодженість з Державним стандартом початкової освіти тощо – одноголосно приймуть документ без поправок.У журналі Практика управління дошкільним закладом вже є перша моя стаття
-
Державний стандарт дошкільної освіти: терміни, орієнтири, акценти ( № 2., 2026),
Готується до друку друга стаття
-
Державний стандарт дошкільної освіти: ключові компетентності вихованців (№4, 2026)
Приведу із другої статті приклад свого коментаря про визначення у стандарті однієї з компетентностіей
Особистісна компетентність передбачає здатність дитини
-
усвідомлювати власну індивідуальність, ідентичність, власні можливості,
-
проявляти самостійність та впевненість,
-
дбати про здоров’я,
-
регулювати емоції,
-
безпечно діяти у різних життєвих ситуаціях,
-
виявляти допитливість,
-
готовність та здатність пізнавати світ,
-
навчатися.
По-перше, бентежить застосування терміну «здатність».
Здатність — психічний та фізичний стан індивіда, в якому він готовий до успішного виконання певного виду продуктивної діяльності. Тобто це не власне дія, а потрібний стан. То як визначати, наприклад “здатність усвідомлювати”. Ми можемо визначити рівень того наскільки дитина
-
розуміє певні дії, адже вона може розповісти та пояснити їх,
-
володіє певними навичками, адже бачимо їх застосування у різній діяльності тощо.
По-друге, формулювання “здатність дитини до … здатності пізнавати світ та навчатися” — потребує змістової узгодженості.
По-третє, щоб був ефективний освітній процес, педагогам важливо мати навчально-методичне забезпечення (методики) формування особистісної компетентності, зокрема й пояснення, чим відрізняється “навчання дітей усвідомлювати власну індивідуальність”, від “навчання усвідомленості ідентичності й власних можливостей” тощо.
Якщо я помиляюся у своїх міркуваннях, то розумію, що це не лише моя проблема, адже я користуюсь науковими та нормативними джерелами, маю великий практичний досвід. Це й проблема документа, у якому недостатня уніфікованість понять та змістовної наповненості.
Я знаю, що коли подаєш такі коментарі, то тобі говорять – не коментуйте, а напишіть свою пропозицію. Але, щоб написати “своє”, то локально не получиться, треба міняти кожне визначення за алгоритмом, який наданий у понятті “компетентність”. А тут ще той лабиринт. Й я впенена, що автори самі зможуть з цим справитися!
На слайді з сонечком – це те, над чим ще треба попрацювати у новому важливому для дошкілля документіМожливо я зря турбуюсь! Мене оточують розумні люди й віра моя в них досі мене не покідає!