Умови, в яких опинилась Україна внаслідок повномасштабного воєнного вторгнення росії, спровокували кардинальні зміни в усіх сферах суспільного життя, функціонуванні державних і недержавних інституцій в країні. Серйозні випробування відбувались на ринку праці. Що робити з молоддю, щоб молоді люди були більше зацікавлені жити в своїй громаді і долучатися до її розвитку, платити податки, створювати бізнеси і продукувати креативні ідеї?
Громада може сприяти розвитку молоді, надаючи доступ до програм навчання та розвитку, що відповідають потребам сучасного ринку праці. Це може включати курси з цифрових навичок, підприємництва, лідерства та інших ключових галузей. Громада може сприяти створенню мережі професіоналів, які готові надати менторство та підтримку молодим людям. Менторство допомагає молоді отримати цінні поради, розширити професійні звязки та розвинути свої навички.
Ми за співпрацю та взаємодію, яка включає:
-Спільні програми. Громада, освіта та бізнес повинні об’єднати зусилля, щоб створювати спільні програми та ініціативи, які допоможуть молоді успішно інтегруватися в сучасний світ праці.
-Спільне планування. Важливо розробити спільну стратегію розвитку молоді, що враховуватиме потреби ринку праці, можливості освіти та ресурси громади.
-Взаємодія та обмін інформацією. Взаємодія між громадою, освітою та бізнесом дозволить забезпечити ефективний обмін інформацією, ресурсами та кращими практиками, що сприятиме розвитку молоді.
-Важливість інновацій. Впровадження інноваційних технологій у сфері освіти, розвитку навичок, створення робочих місць дозволить молоді отримати доступ до сучасних знань та навичок.
-Підприємництво. Підтримка молодіжного підприємництва шляхом надання фінансової, ментальної та інфраструктурної допомоги допоможе створити нові робочі місця та стимулювати економічний розвиток.
-Соціальна відповідальність. Важливо розвивати соціальну відповідальність бізнесу та громади, спрямовуючи ресурси на вирішення проблем, що стосуються молоді, наприклад, недоліку освіти, безробіття, та інших соціальних проблем.
-Навчання та розвиток. Програми навчання навичок, які відповідають потребам ринку праці, допоможуть молоді отримати конкурентоспроможні професії та успішно інтегруватися в світ праці.
-Розвиток підприємницького духу. Підтримка молодіжного підприємництва, надання інвестицій та менторства дозволить молоді реалізувати свої ідеї та стати успішними підприємцями.
-Забезпечення рівності. Важливо створити рівні умови для всіх молодих людей, незалежно від їхнього соціального походження, статі, етнічного групи, щоб кожен мав можливість розвивати свій потенціал.
Майбутнє ринку праці потребує спільних зусиль від громади, освіти та бізнесу. Створення сприятливого середовища для розвитку молоді, підготовка до викликів майбутнього та інвестиції в їх потенціал є ключовими факторами успіху.
Основне питання:
Які програми профорієнтації доступні для школярів у місті Миколаєві?
Воєнний стан в Україні вносить корективи в стратегічні завдання профорієнтаційної роботи в закладах загальної середньої освіти. Руйнування й пошкодження інфраструктури регіону збільшать потребу в професійних кадрах у повоєнний період відновлення. Відновлення й подальша розбудова країни потребуватиме фахівців певних робітничих професій. Тому актуальним у профорієнтаційній роботі є зміщення акцентів на формування в учнів, особливо профільної школи – найближчих майбутніх здобувачів професійної (професійно-технічної), вищої та фахової передвищої освіти – патріотизму й бажання долучатися до відбудови зруйнованої інфраструктури та відновлення економіки країни. Перехід на дистанційну та змішану форми навчання, поява внутрішньо та зовнішньо переміщених осіб ускладнює безпосереднє проведення зі здобувачами освіти профорієнтаційної роботи. Усі ці окреслені чинники зумовлюють коригування підходів до організації профорієнтаційної роботи серед учнів закладів загальної середньої освіти.
Надважливе завдання закладу освіти та батьків – допомогти дітям зорієнтуватися в сучасному світі. Освіта має стати більш предметною та практико-орієнтованою. А це означає, що акцент зміщується з теорії на реальні проєкти тих, хто навчається. І нам потрібно знайомити здобувачів освіти з такими проєктами, практиками, що має слугувати мотиватором до навчання, який робить його більш ефективним та результативним.
У Миколаєві реалізуються такі профорієнтаційні програми:
- освітня профорієнтаційна програма “Uрdаtе:Південь”;
- UPSHIFT – це молодіжна інноваційна програма, яку реалізує Дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ;
- «Школа i кар’єpa»– програма, спрямована на ознайомлення учнів із професіями через тренінги, зустрічі з роботодавцями та екскурсії на підприємства.
- Програма «Профорієнтація на базі 3BO» – університети міста запрошують школярів на дні відкритих дверей, лекції та майстер-класи.
- «Карта життя: самостійний вибір майбутньої професії»;
- «Програма психологічного супроводу формування сфери ціннісних орієнтацій підлітків».
- Програма “ProSkills” – ProНавички майбутнього!», яка допомагає підліткам знайти своє «Я» та сформувати надпрофесійні навички, які пов’язані з творчим та критичним мисленням, а також емоційним інтелектом. Актуальні, креативні та дуже цікаві теми та вправи цієї програми допомагають дітям визначити свій життєвий шлях.
- Профорієнтаційний проєкт «Хочу! Можу! Треба!».
- Всеукраїнський проєкт з профорієнтації та побудови кар’єри «Обери професію своєї мрії» (профорієнтаційні уроки, відеолекції, профорієнтаційні тести, матеріали для навчання вчителів, психологів).
- Просвітницька програма з профорієнтації «Мій вибір – моє майбутнє» (формування свідомого вибору професії, кар’єри, життєвого шляху).
- Проєкт «Моя кар’єра в Україні» (для учнів і учениць 9-10 класів).
- Профорієнтатор України.
- Онлайн-курс «З учнями про освіту та кар’єру».
- «Школа майбутнього» тощо.
Додаткові питання:
1.Які заходи з профорієнтації проводяться для учнів із особливими потребами?
Профорієнтація для здобувачів освіти , зокрема для дітей із особливими потребами – це ознайомлення їх із різними професіями для вибору однієї з них, виходячи з можливостей та стану здоров’я дитини для майбутнього вступу на навчання. Заходи з профорієнтації передбачені річним планом роботи закладів, протягом місячника профорієнтації у лютому 2025 року. Мета таких заходів – допомогти учням знайти професію, яка відповідатиме їхнім інтересам i можливостям, а також полегшити їхню інтеграцію в суспільство. В закладах освіти проводяться:
-Адаптовані консультації з профорієнтації – з урахуванням індивідуальних потреб учнів.
-Здійснення діагностики професійного самовизначення учнів 8-11-х класів.
– Анкетування та опитування, які допомагають визначити сильні сторони дитини, схильності та можливості, застосовуючи діагностичні методики, які відповідають усім науковим вимогам:
- ▪ Методика ОДАСІ-2 (створена С. Карпіловською і Б. Федоришиним на
- основі модифікації анкети інтересів А. Голомштока і О. Мешковської);
- ▪ Карта інтересів А. Голомштока;
- ▪ Методика «Квадрат інтересів» (за Є. Клімовим);
- ▪ Опитувальник професійної спрямованості Дж. Холланда;
- ▪ Опитувальник професійних переваг (адаптація тесту Дж. Холланда
- «Спрямований пошук»);
- ▪ Опитувальник Л. Лучко «Ваша майбутня професія»;
- ▪ Методика визначення професійних переваг (Б. Басса) тощо.
– Майстер-класи та воркшопи — інтерактивпі заняття, де учні можуть спробувати себе у практичних завданнях, наприклад, виготовленні виробів, дизайні тощо.
– Віртуальні екскурсії на підприємства — відвідування адаптованих робочих місць, щоб побачити умови праці, ознайомитися з професіями та поспілкуватися з фахівцями.
– Психологічна підтримка та мотиваційні тренінги — заходи, що сприяють розвитку впевненості у власних силах та підтримують прагнення до самореалізації.
– Онлайн-зустрічі з представниками районних інклюзивних центрів, представниками профтехнічних ліцеїв.
– Класні години з інформаційними презентаціями, години психолога.
– Бесіди «Формування професійного самовизначення в учнів із особливими освітніми потребами у різні вікові періоди», «Вчимося співставляти свої вміння з вимогами до конкретної професії» тощо.
2.У якій формі учні можуть ознайомитися з переліком та змістом роботи підприємств Миколаєва? Чи можливе проведення стажувань або практик?
Учні можуть ознайомитися з роботою підприємств Миколаєва через кілька основних форм:
- -Екскурсії на підприємства — організовані візити, під час яких учні знайомляться з умовами праці, обладнанням та спеціалістами різних професій.
- -Інформаційні стенди та платформи — ліцей та центр профоріснтації надають доступ до друкованих або електронних матеріалів з описом підприємств i вакансій.
- -Ярмарки професій — заходи, де підприємства презентують себе, знайомлять учнів зі специфікою роботи та запрошують на співпрацю.
- -Онлайн-презентації — вебінари або віртуальні тури підприємствами.
- Сайт Державної служби зайнятості, Миколаївської служби зайнятості.
- Презентації, онлайн-зустрічі, віртуальні екскурсії.
- Індивідуальні профорієнтаційні консультації психолога.
- Уроки трудового навчання, економічної географії.
- Класні активності, зокрема – зустрічі 11-класників з батьками, які розповідають не тільки про свої професії, але й підприємства, на яких працюють.
- Онлайн-ресурси з профорієнтації — учням доступні інтерактивні тести й вебінари на таких платформах, як «Моя професія: консультаційна платформа для молоді».
До війни в учнів 10 класу була навчальна практика за розкладом протягом 2-х тижнів у червні, під час якої знайомилися з роботою юридичних установ, кінологічного центру, музеїв. Функціонували курси професійної підготовки — у співпраці з навчально-виробничими комбінатами (HBK), на яких учні мали змогу опанувати базові навички у різних сферах: кулінарія, машинобудування, IT тощо.
В рамках проєкту «UPSHIFT» учні 9-10 класів окремих шкіл співпрацюють з Миколаївськими телекомпаніями «Март», «Суспільне Миколаїв» та знайомляться з професією журналіста.
3.Які програми або ресурси доступні для батьків, щоб підтримати їх у важливому рішенні щодо майбутньої професії їхніх дітей?
Для батьків доступні різноманітні програми та ресурси, які допомагають їм підтримати дітей у виборі майбутньої професії:
- -Курси та тренінги для батьків — спеціальні програми, які навчають, як розпізнавати таланти дитини, підтримувати ii інтереси та правильно мотивувати.
- – Онлайн-платформа Career Hub з планування кар’єри та працевлаштування
- молоді (інформація про професії та галузі, анонси корисних заходів та подій, програми та конкурси, корисні статті та поради, каталог вакансій та можливостей для старту кар’єри) https://careerhub.in.ua/.
- -Проєкт “Карта професій” – допомога молоді зрозуміти різноманіття професій, важливі навички та кар’єрний шлях зі школи до реалізації у обраній галузі: 9 буклетів про професійні сфери, навички і кар’єру https://careerhub.in.ua/allprojects/1025-2/.
- -Онлайн-платформи з профоріснтації — ресурси, такі як «Моя професія» a6o інші українські сервіси, де батьки можуть ознайомитися з професіями, тестами для дітей та рекомендаціями від експертів.
- -Індивідуальні консультації з профорієнтаційними спеціалістами — спільні зустрічі дитини, батьків та психолога, де обговорюють можливості, інтереси й сильні сторони учня.
- -Інформаційні заходи у ліцеях — батьківські збори, семінари та ярмарки професій, де підприємства, заклади освіти та фахівці розповідають про професії майбутнього.
- -Гарячі лінії та консультаційні центри — сервіси, де батьки можуть отримати поради з профорієнтацїі або дізнатися про конкретні програми в регіоні.
- Всеукраїнський проєкт з профорієнтації та побудови кар’єри «Обери професію своєї мрії», платформа з профорієнтації та розвитку кар’єри (Офіційний інтернет-портал Державної служби зайнятості України.
- Екскурсії на підприємства, тематичні виступи батьків перед гімназистами за запрошенням.
- Консультації для батьків з рекомендаціями за програмою «Профорієнтація як провідний напрям роботи практичного психолога, соціального педагога в умовах війни та повоєнного відновлення країни».
- Розміщення на сторінці закладів у Facebook для батьків анонсів заходів про проведення Днів відкритих дверей Миколаївських коледжів та професійних ліцеїв; рекламні проспекти щодо інших освітніх закладів м. Миколаєва.
Ці ресурси дають можливість батькам краще розуміти потреби дитини, спрямовувати ii розвиток i приймати виважені рішення.
4.Чи є план розвитку профорієнтаційної системи в місті Миколаєві на майбутнє?
В окремих закладах освіти міста розроблено план розвитку профорієнтаційної системи на майбутнє, спрямований на вдосконалення роботи з учнями та їхніми батьками. В решті закладів освіти такий план у розробці.
Основні напрями плану розвитку профорієнтаційної системи включають:
- Впровадження цифрових технологій — створення онлайн-платформ для профорієнтації, які надають доступ до тестів, професійних описів та рекомендацій.
- Посилення співпраці з роботодавцями — залучення підприємств до організації екскурсій, майстер-класів i практик для учнів.
- Індивідуалізація підходу — адаптація профорієнтаційних заходів до інтересів i можливостей кожного учня, зокрема дітей із особливими освітніми потребами.
- Розвиток кваліфікації педагогів — навчання вчителів сучасним методам профорієнтації, включно з тренінгами з психології вибору професії.
- Інтеграція профорієнтації в навчальні програми — включення елементів ознайомлення з професіями у викладання предметів.
Такий підхід до планування сприяє кращій підготовці учнів до вибору майбутньої професії та розвитку їхніх навичок для успішної кар’єри.
За новим ЗУ «Про освіту» запроваджено 12-річний термін навчання, де старша школа має обов’язково бути профільною. Нинішні 7класники навчатимуться у профільній школі, тому що з 2027-го стартує третій етап реформи НУШ і запроваджується 3-річна профільна середня освіта (10–12 класи) за академічним та професійним спрямуванням. Це забезпечить сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування в них орієнтації на майбутню профдіяльність. Профільна освіта найповніше реалізує принцип ООН, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії.
На сьогоднішній день дискутується ідея, що профілізація має бути рівнево-профільною, безперервною та послідовною, починаючи з дошкільної освіти і закінчуючи профільним навчанням (10-12 класи), яке спрямоване на реалізацію індивідуальних здібностей учнів, знайомство з закладами професійно-технічної освіти, ЗВО І-ІІ рівня акредитації, а також закладами вищої освіти технічної спрямованості й зі спеціальностями, за якими вони ведуть підготовку.
5.Які виклики чи перешкоди виникають у процесі реалізації профорієнтаційних програм у нашому регіоні? Як вони вирішуються та кого можна долучити до їх вирішення?
У процесі реалізацїі профорієнтаційних програм можуть виникати такі виклики:
- Недостатнє фінансування — обмежений бюджет може ускладнювати організацію заходів, закупівлю матеріалів чи залучення фахівців.
Рішення: співпраця з місцевими органами влади, благодійними фондами, роботодавцями та грантовими програмами.
- Низька мотивація учнів та батьків — відсутність інтересу a6o не достатнє усвідомлення важливості профорієнтації.
Рішення: проведення мотиваційних тренінгів, інтерактивних заходів, а також залучення успішних випускників для поділу досвідом.
- Обмеженість у фахівцях — брак кваліфікованих профорієнтаційних спеціалістів.
Рішення: підвищення кваліфікації педагогів через тренінги a6o залучення зовнішніх експертів (психологів, НR-менеджерів).
- Відсутність сучасної матеріально-технічної бази — учні не можуть повноцінно ознайомитися із сучасними технологіями професій. Рішення: співпраця з підприємствами для організації практичних занять або використання онлайн-ресурсів i віртуальних турів.
- дистанційне навчання, відсутність укриттів в закладах освіти, що унеможливлює організацію особистих зустрічей та екскурсій з представниками підприємств.
- Перешкода: відсутність оновленої інформації про потреби ринку праці з урахуванням викликів сьогодення.
Рішення: регулярна співпраця із Центром зайнятості та підприємствами міста, моніторинг професійних потреб.
- Перешкода: відсутність фінансування варіативної частини навчальних планів, гуртків щодо профорієнтаційних заходів.
Рішення: пошук грантів, залучення бізнес-партнерів.
До вирішення цих викликів можна залучити:
- місцеву владу для фінансової та адміністративної підтримки;
- підприємства для організації практики та спонсорської допомоги;
- батьків i випускників для поширення інформації та формування мотивації;
- громадські організації та благодійні фонди для залучення ресурсів та ідей.
Системний підхід дозволяє поступово подолати перешкоди та зробити профорієнтаційну систему більш ефективною.
6.Як відбувається співпраця з вищими навчальними закладами для забезпечення відповідності освітніх програм потребам випускників?
Для проведення профорієнтаційної роботи заклади загальної середньої освіти підтримують тісний зв’язок з усіма закладами вищої освіти нашого міста. Співпраця із закладами вищої освіти (3BO) організовується через різні форми взаємодії, щоб забезпечити відповідність освітніх програм потребам випускників:
- Дні вiдкpитиx дверей — учні мають можливість відвідати 3BO, ознайомитися зі спеціальностями, умовами навчання та поспілкуватися з викладачами та студентами.
- Спільні освітні заходи — лекції, майстер-класи, семінари, які проводять викладачі університетів для школярів, щоб ознайомити ïx із сучасними тенденціями в різних галузях.
- Профорієнтаційні угоди — укладення договорів про співпрацю між школами та університетами, які передбачають консультації щодо вибору професії, оновлення програм та організацію практики для учнів.
- Аналіз ринку праці — 3BO разом із школами вивчають актуальні професії та враховують ці дані під час розробки освітніх програм.
- Попередня підготовка — впровадження спеціалізованих курсів або програм підготовки до вступу, які допомагають учням визначитися зі спеціальністю та адаптуватися до університетських вимог.
- Участь як у спортивних, так і в інтелектуальних конкурсах, змаганнях на базі ЗВО.
- Підготовчі курси; проведеннями тренінгів викладачами ЗВО.
Така співпраця сприяє ефективному вибору професії, підвищує готовність дітей до навчання у 3BO та забезпечує зв’язок між освітніми програмами й реальними потребами ринку праці.