Ця фраза з інформації про ухвалу Верховною Радою України законопроєкту №10392 «Про академічну доброчесність» як базового рамкового документа, який формує єдині, зрозумілі та справедливі правила академічної доброчесності для всіх учасників освітнього і наукового процесу…Цей документ безперечно важливий. Але, нас – педагогів дошкілля – він вже провокує на негарні емоції.
Чому?
Бо “документ передбачає обов’язкове створення в кожному закладі освіти та науковій установі власної системи забезпечення академічної доброчесності з чітко визначеними політиками, процедурами, механізмами запобігання та реагування на порушення“
Звичайна людина вже б заплуталася у хитросплетіннях норм “кожен заклад освіти, наукова установа зобов’язаний мати визначену своїми внутрішніми актами систему забезпечення академічної доброчесності як складову внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що ґрунтується на цінностях, принципах та правилах академічної доброчесності“.
Згадаємо, що у Положенні про внутрішню систему забезпечення якості освіти закладу дошкільної освіти визначається її стратегія (політика) й одним з завдань є: формувати культуру академічної доброчесності у всіх учасників освітнього процесу. Й у розділі, присвяченому цьому компоненту, зазначається вимога щодо дотримання норм законодавства.
Нагадаємо, що у Законі України “Про дошкільну освіту” визначені принципи та цінності, на яких ґрунтується освітній процес – “4. Освітній процес має ґрунтуватися на культурних цінностях Українського народу, інших цінностях і принципах, визначених цим Законом і Законом України “Про освіту”, та спрямовуватися на формування у вихованців суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, милосердя, толерантності, поваги до честі та гідності людини і результатів її праці, здорового способу життя та екологічної поведінки, цінностей постійного пізнання і розвитку”
Ми не пересічні громадяни, а ті, хто працює у закладі дошкільної освіти й маємо розуміти, що й за чим, й з яким поєднанням та для чого.
Звертаю увагу на визначений у проєкті перелік складових системи забезпечення академічної доброчесності у закладі освіти…:
-
внутрішня політику формування, забезпечення та популяризації академічної доброчесності;
-
заходи, спрямовані на формування та утвердження культури академічної доброчесності;
-
порядок формування уповноважених органів;
-
функції та відповідальність уповноважених суб’єктів;
-
процедура розгляду повідомлень про порушення академічної доброчесності, зокрема гарантії дотримання прав учасників освітнього процесу та вчених під час розгляду таких повідомлень, порядок прийняття рішень про притягнення особи до академічної відповідальності та оскарження відповідних рішень;
-
вимоги до створення (виконання) та перевірки академічних творів, навчальних робіт у частині забезпечення академічної доброчесності.
Це чергова пастка для керівника ЗДО… Адже, враховуючи норми, розуміємо, що надалі перевірки – положень (кодексів, правил), заходів популяризації, заходів, спрямованих на формування та утвердження культури академічної доброчесності, порядки, процедури, вимоги…
Звертаємось з запитаннями:-
Чи можуть керівники з педагогічними колективами придумати щось варіативне стосовно законодавчих норм?
-
Якщо буде випадок академічно недоброчесної поведінки – ми будемо дивитися у своє положення чи все-таки будемо покладатися на законодавчі норми?
-
Як уникнути дублювання норм «Положення про академічну доброчесність», “Положення про ВСЗЯО” (внутрішня політика) та «Правила внутрішнього розпорядку». Чи ми як завжди будемо з одного документу «посилати» усіх у інший документ?
Звісно, норми порушень у фахівця ЗВО, ЗСЗО та ЗДО можуть різнитися, тому є потреба розроблення фахівцями Міністерства Юстиції та Міністерства Освіти і Науки України Типових положень про академічну доброчесність для кожної галузі освіти, які б не потребували складання додаткових внутрішніх документів, крім документів реагування на порушення.
Розробок цікавої практики з дітьми у десятки разів менше, ніж тунелю нескінченних справ