Сьогодні розумію керівників, які “всього” за 90 грн. купляють пакети документів (на фото можна побачити). Адже на якісне розроблення такого пакету кожний керівник у своїй діяльності витрачає щонайменше від тижня до місяця, а потім боїться, що не встигає за змінами й може знов отримати зауваження за невиконання законодавства.
Звернемо увагу, що у роботі керівника є важлива функція – формування положень, порядків, правил з питань організації діяльності ЗДО. Перерахуємо документи, які найчастіше перевіряються з покликанням на норми:
-
Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти (Ст. 38 Закону України “Про дошкільну освіту”)
-
Порядок визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних працівників (п. 24 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників)
-
Положення про запобігання і протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми в закладі освіти (Ст. 30 Закону України “Про освіту”, п. 5 Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми)
-
Положення (кодекс) про академічну доброчесність у ЗДО (норми ст. 38, 41 Закону України “Про дошкільну освіту”, ст. 42. Закону України «Про освіту»)
-
Правила прийому дітей до закладу освіти (Ст. 30 Закону України “Про освіту”)
-
Правила внутрішнього розпорядку закладу дошкільної освіти (Ст. 38 Закону України “Про дошкільну освіту”)
-
Правила доступу і перебування учасників освітнього процесу та інших осіб на території та в приміщеннях закладу освіти https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4609-20#Text
Зупинимося на вимогах щодо створення документів 3-7
_________
Положення про запобігання і протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми в закладі освіти
Відповідно до статті 26 Закону України “Про освіту”: «Керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень: …затверджує положення про запобігання і протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми в закладі освіти з урахуванням Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми та Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затверджених Кабінетом Міністрів України, забезпечує його оприлюднення, обов’язкове ознайомлення з ним працівників закладу та здійснює контроль за його виконанням»
Ми розуміємо, що «Типова програма унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми» затверджена наказом Міністерства соціальної політики України (а не МОН), є документом, що рекомендує застосовувати підходи до формування безпечного середовища для дітей. Нам пояснювали, що пункт 5 Типової програми передбачає формування Плану заходів унеможливлення насильства, але для установ, які впроваджують Програму добровільно, у межах своїх повноважень, а обов’язковість цього Плану для всіх закладів освіти не встановлена жодним актом Кабінету Міністрів чи наказом МОН. Але, колізія – стаття 26 Закону України “Про освіту” не дає норму «заклад впроваджує чи не впроваджує Типову програму».
Наступне, завжди під час тижневиків, місячників з охорони дитинства для узагальнення інформації від закладів дошкільної освіти вимагають «План роботи з охорони дитинства». Зазначимо, що питання охорони дитинства
-
врегульоване на рівні державної політики (Закони України «Про охорону дитинства», “Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми”; Постанова КМУ № 1513 від 19.11.2025 р. “Порядок реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми),
-
координація діяльності у цій сфері належить до компетенції органів соціального захисту населення, служб у справах дітей, Національної поліції тощо,
-
заклади освіти здійснюють захист прав та інтересів дитини в межах освітнього процесу, але не уповноважені формувати окремі “Плани з охорони дитинства” — такі документи формуються на рівні громади або органу управління освітою, а не кожного окремого закладу, бо інформація про «неблагополучні, багатодітні сім’ї, сім’ї під опікою» виходить за межі повноважень закладу освіти, оскільки це персональні дані, що можуть оброблятися виключно службами у справах дітей відповідно до Закону України «Про захист персональних даних».
Ми свідомі того, що для закладу важливо мати узагальнену інформацію про дітей, які потребують особливого захисту, щоб за потребою регулювати освітній процес, здійснювати просвітництво для педагогів та батьків з питань охорони дитинства, звертатися до соціальних служб, але не маємо складати додаткові плани. Тим паче, що ні в якому документі МОН не надані рекомендації щодо структури такого документа, як і до розроблення Положення про запобігання і протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми
Нам необхідні пояснення:
-
чому кожний керівник закладів дошкільної освіти України має розробляти Положення про запобігання і протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми в закладі освіти? розмови, що заклади освіти різні, не вирішує питання покращення стану реагування на різні випадки
-
для чого окремі два документи “План заходів унеможливлення насильства” та “План з охорони дитинства”, якщо власне охорона дитинства й передбачає заходи унеможливлення насильства над дітьми?
____________
Положення (кодекс) про академічну доброчесність у ЗДО
Відповідно до ст. 38 Закону України “Про дошкільну освіту” «Керівник закладу дошкільної освіти зобов’язаний: … створювати умови для реалізації прав та обов’язків усіх учасників освітнього процесу, зокрема реалізації академічних свобод педагогічних працівників, дотримання ними академічної доброчесності», що є засадами державної політики та принципами освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти. Й внутрішня система забезпечення якості освіти включає зокрема компонент «формування культури академічної доброчесності» (Р.8, п. 3 Закону України «Про дошкільну освіту»)
Норми академічної доброчесності прописані у статті 42. Закону України «Про освіту» й вимоги щодо формування «Положення (кодексу) про академічну доброчесність у закладі освіти» не передбачено.
Свідомі, що вимагання розроблення такого локального документа йде від проєкту Закону України «Про академічну доброчесність», в якому зазначено, що “кожен заклад освіти, наукова установа зобов’язаний мати визначену своїми внутрішніми актами систему забезпечення академічної доброчесності як складову внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що ґрунтується на цінностях, принципах та правилах академічної доброчесності”. Перегляньте визначений у проєкті перелік складових системи забезпечення академічної доброчесності у закладі освіти, науковій установі:
-
внутрішню політику формування, забезпечення та популяризації академічної доброчесності;
-
заходи, спрямовані на формування та утвердження культури академічної доброчесності;
-
порядок формування уповноважених органів;
-
функції та відповідальність уповноважених суб’єктів;
-
процедуру розгляду повідомлень про порушення академічної доброчесності, зокрема гарантії дотримання прав учасників освітнього процесу та вчених під час розгляду таких повідомлень, порядок прийняття рішень про притягнення особи до академічної відповідальності та оскарження відповідних рішень;
-
вимоги до створення (виконання) та перевірки академічних творів, навчальних робіт у частині забезпечення академічної доброчесності.
Звертаємось з запитаннями:
-
Чи можуть керівники з педагогічними колективами придумати щось варіативне стосовно законодавчих норм?
-
Якщо буде випадок академічної недоброчесності – ми будемо дивитися у своє положення чи все-таки будемо покладатися на Закон?
-
Чи не будуть дублюватися норми «Положення про академічну доброчесність» з деякими нормами “Положення про ВСЗЯО” (внутрішня політика) та з нормами «Правил внутрішнього розпорядку». Чи ми як завжди будемо з одного документу «посилати» усіх у інший документ?
Це чергова пастка для керівника ЗДО… Звісно, норми порушень у фахівця ЗВО, ЗСЗО та ЗДО можуть різнитися, тому є потреба розробити Типові положення про академічну доброчесність для кожної галузі освіти, але це має бути спільна діяльність Міністерства Юстиції та Міністерства Освіти і Науки України
__________________________
Правила прийому дітей до закладу освіти
У статті 30 Закону України “Про освіту” зазначається, що має бути відкритий доступ до правил прийому до закладу освіти.
Сьогодні ми маємо Наказ МОН 14.02.2025 № 249 “Порядок зарахування, відрахування та переведення вихованців до державних, комунальних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти”, в якому розділ ІІ присвячений механізму зарахування (не прийому) дітей у заклад, втім не визначена вимога щодо розроблення керівником “правил” чи “порядків”.
Й у п. 8 Постанови КМУ від 7 липня 2025 р. № 818 “Положення про деякі типи організації освітньої діяльності закладів дошкільної освіти” зазначено, зарахування здійснюється відповідно до порядку, затвердженого МОН.
Звісно, батькам досить складно читати такі документи й розуміти механізми своїх дій для зарахування дітей до садка, тому, напевно, керівник має надати локальний Порядок.
Як діяти керівнику: писати – не писати правила прийому чи порядок зарахування?
__________
Правила внутрішнього розпорядку закладу дошкільної освіти
Відповідно до ст. 38 Закону України “Про дошкільну освіту” керівник закладу зобов’язаний затверджувати правила внутрішнього розпорядку закладу дошкільної освіти, які відповідно до ст. 39 схвалюються педагогічною радою. Щоб скласти такий документ, керівник має покладатися на законодавчі норми, а саме:
-
Правила прийому дітей до закладу освіти (Ст. 30 Закону України “Про освіту”)
-
Правила доступу і перебування учасників освітнього процесу та інших осіб на території та в приміщеннях закладу освіти (Про внесення змін до Закону України “Про повну загальну середню освіту” щодо запровадження заходів безпеки в закладах загальної середньої освіти https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4609-20#Text)
-
Правила, умови і заходи, спрямовані на забезпечення безпечного, здорового та інклюзивного освітнього середовища (Ст. 20 п. 4. Закону України “Про дошкільну освіту” “Батьки вихованців зобов’язані дотримуватися установчих документів і правил внутрішнього розпорядку закладу дошкільної освіти, а також визначених законодавством правил, умов і заходів, спрямованих на забезпечення безпечного, здорового та інклюзивного освітнього середовища”)
У Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 04.03.2025 № 407), у додатка 1 (компонент 6 “Забезпечення ефективної системи управління”) визначено критерій “Дотримання правил внутрішнього розпорядку усіма учасниками освітнього процесу”, який має індикатори оцінювання:
-
певні права та обов’язки, правила поведінки працівників, педагогічних працівників та осіб, залучених до освітнього процесу;
-
певні права та обов’язки батьків вихованців, правила їх поведінки у закладі освіти;
-
правила для відвідувачів закладу освіти;
-
правила перебування в певних приміщеннях та використання певного майна;
-
порядок використання інформації з обмеженим доступом, зокрема конфіденційної інформації та використання інтелектуальної власності тощо
Зверну увагу! Правила внутрішнього розпорядку закладу дошкільної освіти – найскладніший документ, який має формуватися не окремо взятим керівником закладу освіти, а має бути наданий зразок такого документа, розроблений на рівні Міністерства Юстиції та Міністерства освіти і науки. Якщо права та обов’язки керівника, педагогів, батьків коротко надані у Законі України “Про дошкільну освіту”, то правила поведінки кожного учасника освітнього процесу та відвідувачів – це не фантазування, а чіткі дії. Ми маємо розуміти структуру, кожний пункт розділу має бути змістовно визначений з посиланням на законодавчу норму.
Ще гостра тема! У кожному підзаконному акті за певним напрямком діяльності закладу освіти дається норма – “призначення відповідальної особи”. Збільшення функцій не дорівнює збільшення оплати праці. Крім цього, цією особою має бути спеціаліст, якій обізнаний не тільки у цьому питанні, а отже – це вихователь-методист… За обємом його роботи – не можливо виконанти найважливішу функцію – методичний супровід освітнього процесу, професійного зростання педагогів, дослідження процесів забезпечення якості освіти. Сумно
Текст довгий, але не можливо працювати з певним документом без врегулювання його норм з нормами інших.
— 
почувається замисленою.
