Надійшов лист від МОН з назвою “Про сприяння дослідженню”. Мова йде про новий державний стандарт дошкільної освіти (новий, який ще не схвалений КМУ й нам ще не знайомий, після останнього нового 2021 року), а саме звернення до керівників департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій про “всебічну підтримку територіальним органам Державної служби якості освіти України та закладам дошкільної освіти, що будуть визначені для участі у дослідженні, а також сприяти максимальному залученню до дослідження необхідних категорій педагогічних працівників, керівників закладів дошкільної освіти та батьків вихованців”.
Спочатку для мене був дивним цей лист, бо не зрозуміло – це побоювання, що хтось не буде підтримувати заклади дошкільної освіти щодо впровадження такого важливого документа як державний стандарт дошкільної освіти? Але міркування над ідеєю цього листа дало розуміння, що моральна, педагогічна, управлінська, методична підтримка – це одне! А ось ресурсне забезпечення – це найпотужніша підтримка й вона точно важлива!
Однак, навіть, щоб здійснювати професійну (педагогічну, управлінську, методичну) підтримку, ми маємо точно знати:-
що таке “практична ефективність положень Стандарту”, за якими критеріями ефективність визначається?
-
на підставі чого здійснять “перевірку її (?) відповідності сучасним потребам”?
-
що дасть можливість “визначити напрями подальшого вдосконалення змісту дошкільної освіти”, які взагалі передбачені “напрями” чи “освітні напрями” у стандарті?
У листі є ключові слова “загальнонаціональне дослідження”, “оцінка”, “перевірка”, а отже за кожним словом стоїть дія, яку мають розуміти практики!Звернемо увагу, що ефективність стандарту визначається розробленістю освітніх та парціальних програм відповідно до сформованих у стандарті результатів, а програми реалізуються шляхом визначення системи планування освітнього процесу, в якому висвітлюється зміст кожного освітнього напряму з урахуванням міжпредметних зв’язків та процесів інтеграції задля формування компетентностей вихованців. А це не може здійснюватися у короткий строк…Зрозуміло, що дослідження здійснюється шляхом застосування моніторингу якості освіти, який
-
розробляється за результатами “навчання та компетентностей вихованців”, сформованими у стандарті. А отже, автори стандарту мають передбачати розроблення критерій та індикаторів для моніторингу якості освіти;
-
застосовується у закладах, які ретельно дібрані для проведення дослідження (хто і за якими ознаками буде визначати садки, це теж питання?);
-
проводиться педагогами, які безпосередньо працюють з дітьми та мають грамотний методичний супровід та допомогу;
-
обговорюються як критерії, так результати без острахів за те, що вони “якісь не такі”.
Втім, маємо свідомо ставитися до того, що моніторинг – це важливо, але він не дасть реальної картини “практичної ефективності положень Стандарту”.Адже саме
-
науково розроблені методики, технології за освітніми напрямами,
-
грамотна система щотижневого розподілу змісту освітнього процесу (перспективний план),
-
послідовна, логічна, втім й гнучка система щоденної взаємодії з дітьми (календарний план із самостійним добором педагогами методів, прийомів та засобів, які найбільше впливають на якість освіти),
-
ресурсне забезпечення освітнього процесу,
-
колективи, які мають реальний штат професіоналів
можуть стати підґрунтям для дотримання вимог державного стандарту дошкільної освіти.
А нам би сил справитися з сьогоднішніми завданнями в умовах небезпеки й зберегти життя та здоров’я наших дітей, дати їм насолодитися грою, рухами та творчістю, яких так мало після дошкілля.Як хочеться вірити в краще не тільки майбутнє, а сьогодення дошкілля!
