Тестові бали з’являться на моніторах учасників Національного мультипредметного тесту, щойно ті завершать роботи. А що далі? Як ці цифри перевести у конкурсні бали? Що таке коефіцієнти та як розрахувати свої шанси на вступ? Пояснюємо все про коефіцієнти та конкурсні бали простими словами та на прикладах.
За якою формулою обчислюють конкурсний бал?
На перший погляд, гуманітаріям вона може здатися великою та складною, але насправді все легко та прозоро. Зможемо переконатися у цьому на прикладах. Отже, формула у 2023-му (увага, у різні роки вона змінюється):
Конкурсний бал = (К1 х П1 + К2 х П2 + КЗ х П3) / (К1 + К2 + К3) + ОУ) х ГК х РК
Почнемо з кінця. РК — це регіональний коефіцієнт, а ГК — галузевий: саме у купі з цим коефіцієнтом йдеться і про ОУ — бал за успішне закінчення у рік вступу підготовчих курсів.
Решта: П — оцінки за тести за шкалою 100-200, а К — вагові коефіцієнти до них.
Якщо конкурсний бал перевищує 200, його вважають за 200.
Далі розглянемо кожен елемент формули.
А звідки взялася ця формула?
Вона визначена «Порядком прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2023 році». Документ не так давно набрав чинності — після оприлюднення 31 березня 2023 р.
Що таке регіональний коефіцієнт і навіщо він?
Якщо казати просто, то це своєрідне заохочення тим, хто їде вступати не до Києва чи Львова. Усім вищим закладам освіти потрібні абітурієнти. Отже, автоматичне підвищення балів мало стимулювати молодь подавати заявки до університетів у всі регіони. Запровадили його 6 років тому. Хоча опоненти кажуть, що все залежить від рівня освіти та популярності вишу, й можна створити йому імідж і в невеличкому місті.
Ще одне завдання РК: підтримати університети, перенесені ще після 2014 року з тимчасово окупованих територій: Криму, Донеччини, Луганщини.
Після початку повномасштабного збройного нападу реалії дуже змінилися. Для молоді з ТОТ є окремі пільги. А загалом вступники не оцінюють регіони за комфортністю проживання у містечках, а зважають на безпекову ситуацію. Тож у 2023-му РК за місцем фактичного знаходження закладів вищої освіти дорівнює 1. А від множення на 1 нічого не змінюється.
На кого поширюється галузевий коефіцієнт?
Галузевий коефіцієнт 1,02 діє, якщо абітурієнт обирає одну з тих спеціальностей, на яку є попит у держави. МОН щороку визначає спеціальності, яким надається особлива підтримка. Нині їх 56 — широкий вибір, ось деякі з них.
Повний перелік можна побачити у додатку 6 до «Порядку прийому».
Це для всіх заяв актуально?
Ні, лише для заяв із пріоритетністю 1 та 2. При поданні до 5 заяв на бюджет абітурієнт визначає, які з них більш бажані, а які — менш, за шкалою від 1 до 5. Отже, галузевий коефіцієнт застосовується лише для тих заяв, що йдуть за позначкою 1 та 2.
І ще можуть додати бали?
Так. Якщо учасник НМТ обрав одну з наведених вище спеціальностей та вже завершив підготовчі курси при закладах вищої освіти, матиме додаткові бали за успішне завершення цих курсів (за шкалою від 0 до 10 балів).
А якщо курси були торік?
Тоді ні. Актуальні лише ті, які абітурієнт закінчив у рік вступу. І, звісно ж, якщо спеціальність, про яку йшлося на курсах, відповідає тій, на яку подано заявку, тобто людина не змінила вибір.
Більше нікому ОУ не нараховують?
Ще спортсменам. Якщо абітурієнт вступає на 017 «Фізична культура і спорт» або 014 «Середня освіта (Фізична культура)», і при цьому вже є призером чи переможцем чемпіонатів Європи та чемпіонатів Світу з олімпійських видів спорту (зокрема серед школярів), всесвітньої Гімназіади, чемпіонатів України (з олімпійських видів спорту). Тоді ОУ нараховується як 10 балів.
Як щодо сільського коефіцієнта?
Був такий, але у 2023-му його немає. Він став ніби нащадком квоти на підготовку фахівців серед мешканців сіл. Хтось вважає, що оскільки діти з сільської місцевості та з міст мають нерівний доступ до освіти, їм треба давати шанс. Хтось — що від цього їхня компетентність не покращиться. Хай там як, але цьогоріч такого не нараховують.
Оцінки у шкільному атестаті мають значення?
Їх також цього року не враховуватимуть.
Так, а що робити з тестовими балами за НМТ?
Треба перевести їх у бали за шкалою 100-200. Самостійно обраховувати нічого не доведеться. Дивимося додаток 5 того самого Порядку прийому. Звісно, для кожного предмету — своя таблиця. Наприклад, за українську мову абітурієнт набрав 30 балів під час НМТ. За шкалою 100-200 це буде 155. А ось 30 тестових балів з математики — це вже значно більше правильних відповідей, тому там це принесе 187 балів за шкалою 100-200.
Повернімося до української мови: якщо випускник чи випускниця набирає максимум, 45 балів, то матиме результат 200. А якщо лише 5, тоді це 100 балів.
Саме бали за шкалою 100-200 треба підставляти у формулу, аби розрахувати конкурсні бали.
А якщо з математики набрано 4 тестових бали?
Тоді абітурієнт\ка не може надалі брати участь у вступній кампанії. Така людина не подолала порогове значення, тобто не склала тест.
Що таке вагові коефіцієнти?
А ось це точно стосується кожного. Як пояснила директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко, ваговий коефіцієнт додає ваги тим предметам, які найбільше потрібні в обраній спеціальності. Таким чином, намагаються компенсувати невеличкий вибір предметів на НМТ. Усі матимуть бали за обов’язкові тести — українську мову та математику. Також кожен учасник НМТ матиме оцінку за самостійно обраний третій предмет.
Математика у роботі фахівця IT та правника потрібні зовсім по-різному, тож на першу спеціальність коефіцієнт 0,5, а на другу — 0,25. Таким чином, бали з математики у загальному результаті майбутнього комп’ютерника стають більш значущими, а майбутнього юриста — менш важливими.
Є спеціальності, де явно є пріоритетні предмети. Скажімо, на хімічні технології та інженерію слід складати лише хімію — всі решта коефіцієнтів низькі. А ось на механіку — фізику.
Але є і спеціальності, де усі коефіцієнти на третій предмет однакові. На географію — абсолютно все одно що складати, всі по 0,35. Або на дизайн — все по 0,25.
Де знайти вагові коефіцієнти?
У додатку 7 до Порядку прийому.
Хіба сума коефіцієнтів не має дорівнювати 1?
Ні. Типове питання: абітурієнт обирає IT і бачить, що його коефіцієнти за математику (0,5), за українську мову (0,3) та за фізику (0,4) у сумі дають 1,2. Чи це не помилка? Ні. Вагові коефіцієнти показують співвідношення між частками предметів і можуть мати будь-які значення.
А навіщо ще й ділити на суму коефіцієнтів?
Це найцікавіше. Вагові коефіцієнти не є таким простим підвищенням балів, як, скажімо, галузевий коефіцієнт (на нього ж лише множимо, але не ділимо). Формула працює не зовсім лінійно. На певних діапазонах вона не діє так, як хотілося б абітурієнтам. Наприклад, одночасно зі зростанням вагового коефіцієнта при виборі профільного третього предмета, зменшуються вагові коефіцієнти за поєднані оцінки з української мови та математики. Тобто далеко не в кожному випадку з вищим коефіцієнтом ви матимете вищий результат. Але саме такий підхід відповідає потребам університетів у більш підготовлених студентах.
Усі нюанси можна дізнатися тут, де гендиректор директорату фахової передвищої та вищої освіти Олег Шаров дає дослідження ядра формули.
Приклад №1. Для «відмінників»
Розглянемо на прикладах. Скажімо, хтось хоче вступити на спеціальність «Музеєзнавство, пам’яткознавство». Коефіцієнти для обов’язкових предметів невеличкі: по 0,25. Припустімо, українську мову та математику людина склала ідеально: на 200 балів (для простоти обрахувань візьмемо крайнощі). Помножені на коефіцієнти ці два результати дають число 100.
Обираємо третій предмет. Коефіцієнт 0,5 натякає на те, що історія України важлива для цієї спеціальності (ясно, чому). А ось біологія — ні, тож там коефіцієнт 0,2.
Припустімо, людина обрала історію і склала на 200. У чисельнику маємо: 200х0,25+200х0,25+200х0,5 = 200.
Якщо ж вона обрала і так само чудово склала біологію, маємо чисельник: 200х0,25+200х0,25+200х0,2 = 140.
У першому випадку значно більше. Але поділимо на суму коефіцієнтів. При обранні історії це буде 200: (0,25+0,25+0,5) = 200:1 = 200.
Але й при обранні біології матимемо: 140: (0,25+0,25+0,2) = 140: 0,7 = 200.
Якщо у людини знання вищі середнього, вона має високі шанси потрапити на обрану спеціальність, навіть якщо продемонструє знання у непрофільному предметі.
2. Приклад №2. Для «не відмінників»
Припустімо, людина все складає на мінімальні оцінки. Тоді при виборі історії маємо (100х0,25+100х0,25+100х0,5)/ (0,25+0,25+0,5) = 100.
При виборі біології так само: (100х0,25+100х0,25+100х0,2)/ (0,25+0,25+0,2) = 70:0,7 = 100.
Хто погано склав НМТ, того коефіцієнт не врятує.
3. Приклад №3. Для «профільників»
А якщо абітурієнт погано знає українську мову та математику, що не дуже важать у музеєзнавстві, але все життя є палким прихильником історії? Хай буде українська мова та математика по 100 балів, а історія — 200. Що маємо? (100х0,25+100х0,25+200х0,5)/ (0,25+0,25+0,5) = 150.
А що, як абітурієнт має такі самі сумні результати з обов’язкових предметів, але хоче вразити знаннями з біології? (100х0,25+100х0,25+200х0,2)/ (0,25+0,25+0,2) = 128.
Ось він, ефект. Високі бали за профільний предмет можуть витягнути з сумної ситуації результатів із математики та української мови.
4. Приклад №4. Для «антипрофільників»
Якщо учасник НМТ не впевнений у знаннях з профільного предмета, краще його не обирати, попри високий коефіцієнт. Бо поразка в ньому дасться взнаки на загальному результаті більше, ніж якщо обрати будь-який інший предмет. Адже людина, яка явно не розбирається у тому, чим хоче займатися, поки що не потрібна університету.
Перевіряємо все для того ж музеєзнавства. Хай перші два тести складено на 200 балів кожен. А третій лише на 100. Якщо це історія, маємо: (200х0,25+200х0,25+100х0,5)/ (0,25+0,25+0,5) = 150.
Якщо це біологія, маємо значно більше: (200х0,25+200х0,25+100х0,2)/ (0,25+0,25+0,2) = 120:0,7 = 171.
Тим, хто не впевнений, краще не ризикувати.
А ще краще перевірити найрізноманітніші варіанти, обираючи третій предмет на НМТ. Для цього залишилося лічені дні: до 7 травня.