Із кадровими змінами в уряді на нас чекають зміни і в освіті. Відтепер міністерство освіти та науки, яке очолив Оксен Лісовий, тісно співпрацюватиме з Михайлом Федоровим, віцепрем’єр-міністром із інновацій, розвитку освіти, науки та технологій. Що нового чекає на українську освіту? Та де ще у світі злиття сфер освіти і технологій дало проривні результати? Зібрали для вас кейси успішної диджіталізації освіти урядами різних країн.
Україну чекає цифровізація освіти
В українському уряді анонсували кадрові зміни: віцепрем’єр-міністр Михайло Федоров працюватиме одразу у кількох напрямах. Віднині він віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації України. Тож тепер Мінцифри та МОН працюватимуть у тісній співпраці, а управління системою освіти матиме новий підхід.
Про трансформування системи освіти Федоров написав у своєму Telegram-каналі.
Які зміни чекатимуть на нас?
• боротьба з бюрократією в системі освіти;
• адаптація до наслідків війни: відновлення освітньої інфраструктури, створення механізмів для ефективного онлайн-навчання, повернення до офлайну, де це можливо;
• проведення вимірювання освітніх втрат, розробка системи їхнього надолуження, пріоритезація ментального здоров’я учнів;
• створення міжнародної коаліції, що співпрацює з донорами для відновлення освіти і науки;
• трансформація навчальних закладів та залучення талановитих викладачів за гідну зарплату;
• осучаснення освітніх просторів;
• навчання для викладачів та освітніх менеджерів: англійська мова, цифрові навички, підприємництво;
• грантове та швидке фінансування проєктів;
• пріоритезація профтех освіти.
Окрему увагу буде приділено цифровізації освіти:
• розширення Дії на освітній напрям;
• нові сервіси для студентів, школярів і батьків;
• створення онлайн платформ для викладачів: для роботи з контентом, управління освітніми процесами, отримання даних для ухвалення управлінських рішень;
Коли освіта та цифрові технології — одне ціле: Японія
Поштовхом для реформації та стрімкого зростання сфери освіти можуть бути зміни на державному рівні. Наприклад, для впровадження новітніх технологій та диджіталізації освітнього напрямку деякі країни об’єднують державні органи освіти та технологій. Прикладом такого злиття є Японія та Єгипет.
Міністерство освіти, культури, спорту, науки та технологій (MEXT) у Японії є одним із одинадцяти міністерств країни. Воно утворилося шляхом об’єднання Міністерства освіти, науки, спорту та культури та Науково-технічного агентства.
Міністерство складається з трьох департаментів: освіти, культури та спорту, науки та технологій.
Департамент освіти просуває політику навчання протягом життя, підтримує учнів, які переходять із дошкілля до середньої школи та сприяє наданню високоякісної освіти студентам.
Департамент спорту та культури сприяє розвитку фізичного виховання та здоров’я. А також просуває культурні та мистецькі заходи.
Тоді як департамент науки та технологій забезпечує фінансування та розвиток наукових досліджень: наприклад, у галузі фізики, технологій, космосу та морських глибин.
Однією з важливих функцій MEXT є забезпечення розвитку освіти в країні. Воно відповідає за високу якість освіти та розвиток нових підходів до навчання. Міністерство працює над підвищенням рівня освіти в Японії та забезпеченням того, щоб кожен громадянин мав до неї доступ.
Які досягнення:
• Японія постійно у топі рейтингу PISA: до прикладу, за результатами PISA 2018 року Японія посіла 15 місце у світі з читання;
• у школах Японії активно працюють роботи: держава інвестувала понад 2 мільйона доларів у те, щоб роботи з’явилися у 500 класах. Роботи допомагають дітям під час уроків STEM, у вивченні англійської мови та навіть як двійники вчителя для дітей, що через хвороби змушені навчатися у лікарнях;
• із 2020 року поглиблене вивчення англійської мови є обов’язковим для учнів 5-6-их класів: таку новацію запровадили замість звичних уроків іноземної мови, де діти лише базово знайомилися з розмовною англійською.
• нині стратегічна мета Японії в освіті: просувати японські освітні технології по всьому світу;
Іншим прикладом злиття міністерств освіти та технологій є Єгипет. Міністерство вищої освіти та технологій Єгипту створили у 2018 році шляхом об’єднання Міністерства вищої освіти та Міністерства інформаційних технологій та комунікацій. Головною метою створення нового міністерства було спрощення та оптимізація структури управління вищою освітою та технологіями в країні.
Міністерство відповідає за розвиток та підтримку системи вищої освіти в країні, а також за розвиток інформаційних технологій та їхнє використання для поліпшення освітніх процесів.
Міністерство складається з трьох департаментів: вищої освіти, технологій та інновацій, міжнародного співробітництва.
Міністерство веде співпрацю з іншими країнами та міжнародними організаціями у сфері вищої освіти та технологій. Всередині країни воно здійснює контроль та регулювання у сфері вищої освіти та технологій, зокрема забезпечує реєстрацію та акредитацію вишів, встановлює стандарти та кваліфікаційні вимоги для різних галузей вищої освіти, а також бере участь у розробці та впровадженні національних стратегій розвитку вищої освіти та технологій.
Цифрова трансформація освіти на державному рівні: Південна Корея
Диджіталізація навчального процесу є важливим елементом розвитку сучасної освіти та підготовки молоді до майбутньої професійної діяльності.
Із розвитком онлайн-навчання та штучного інтелекту важливо впроваджувати цифровізацію у всіх напрямках освіти. Адже це значно підвищить і якість освіти, і розвиток інноваційних технологій.
Прикладом диджіталізації у навчанні є Південна Корея, яка запроваджує цифрову освітню реформу.
У межах цифровізації Міністерство освіти на початку 2023 року провело реорганізацію та створило нові підрозділи: Бюро цифрової трансформації освіти, Бюро регулювання інновацій у вищій освіті та Бюро освітньої автономії та безпеки.
У 2023 році Міністерство освіти Південної Кореї планує передати під керівництво місцевих відділів освіти понад 300 провідних шкіл цифрового навчання.
Також у планах Міністерства скоординувати роботу вчителів та штучного інтелекту як асистентів для персоналізованого навчання, адаптованого до потреб студентів.
Із 2025 року у Південній Кореї планують впровадити цифрові підручники з математики, англійської мови та інформатики з технологіями штучного інтелекту.
Які досягнення:
• Південна Корея вже давно має статус освітньої супер держави: у рейтингу PISA 2018 вона входить у топ-3 з усіх компетентностей — читання, математика та природничі науки;
• Південна Корея останніми роками все більше фокусується на дослідженнях штучного інтелекту, інтернету речей та великих даних: станом на 2018 рік країна налічувала понад 500 тисяч дослідників. Як результат — численні патенти на винаходи всередині країни та за її межами;
• Індекс людського розвитку (інтегральний показник для вимірювання рівня життя, грамотності, освіченості та довголіття) Південної Кореї невпинно зростає: від 34 місця серед 130 країн у 1990 році до 19 місця серед 191 країни у 2022 році. Відтак у Південній Кореї людський капітал вважають ціннішим і важливішим за природні ресурси чи виробництво, а розвиток інноваційних культурних продуктів визнають провідним у Південній Кореї;
Цілковито цифрована країна: Данія
Потужну цифрову трансформацію освіти провела Данія. І наразі вона є однією з найбільш оцифрованих країн.
У 2016 році уряд країни спільно з муніципалітетами профінансував закупівлю цифрових засобів навчання для шкіл.
Із 2012 року муніципалітети самостійно інвестували у цифрові засоби навчання. Найбільше уваги приділялося їхній інтеграції у початкову школу. Таким чином, з 2012 по 2016 рік кількість відповідних цифрових засобів навчання зросла з 129 до 500.
У 2012-2017 роках держава виділила 500 мільйонів данських крон на розширення використання ІТ у початкових школах. Це було частиною угоди про професійну модернізацію початкової школи від 2013 року, а також є частиною спільної громадської стратегії цифровізації на 2011-2015 роки.
Ці зусилля сприяли більшій інтеграції ІТ та цифрових засобів навчання у шкільні рутини.
Зараз уряд Данії працює над Стратегією цифрового зростання до 2025 року. Вона розроблена, щоб сприяти процесам цифрової трансформації на національному рівні та підтримувати розвиток кваліфікованих фахівців.
Також серед цілей стратегії — покращення цифрових навичок у дітей. Це відбуватиметься через тестування нового предмету з технологій у початкових та середніх класах.
Які досягнення:
• результати данських учнів у тестуванні PISA є стабільно вищими за середній показник країн OECD: у 2018 році Данія у топ-20 з навичок читання та математики серед 79 країн, що брали участь у дослідженні;
• нині майже 90% данських дітей віком до 7 років мають доступ до комп’ютера чи планшета вдома. Більшість дитячих садків Данії широко використовують цифрові технології для адміністрування процесів та помірно залучають гаджети у навчальні рутини;
• Данія ще у 2014 році запровадила обов’язковий Digital post: комунікація кожного громадянина Данії з державними установами почала здійснюватися виключно через електронне листування. Такі офіційні листи від держави данці починають отримувати з 15 років і зобов’язуються їх читати.