Центр професійного розвитку педагогічних працівників

Роль сенсорного виховання у розвитку особистості дитини раннього віку

Дитина з’являється на свiт маленькою істотою, яка потребує любові, уваги й доброти вiд дорослих. Ними, насамперед, є батьки. Саме від батьків діти пiзнають першi життєві істини, наслідують зразки поведінки, вчаться оцінювати рiзнi події, набувають життєвого досвіду в життєвому середовищі. Дуже важливо для батькiв приділити дитині увагу у спілкуванні, навчити дитину відчувати та сприймати навколишній світ, орієнтуватися в просторі, часi, цінувати та берегти все, що нас оточує.

Сенсорне виховання – це ознайомлення з ознаками та властивостями предметів, знайомство з величиною, фактурою, формою, кольором, відчуттям смаку, запаху, звуку, орієнтування в просторі. Тому завдання дорослих за Монтессорі, полягає не в тому, щоб навчати, а в тому, щоб допомагати «розуму дитини в її роботi над своїм розвитком», оскільки саме в ранньому вiцi вiн має величезну творчу енергію. Саме цiй енергії й необхiдно допомогти, але не звичайним, словесним навчанням, не прямим втручанням у процес переходу вiд неусвідомленого до усвідомленого. Для реалізації даного завдання має бути створено вiдповiдне стимулююче розвиваюче середовище, наповнене різними цікавими сенсорними іграми. Для того, щоб планомірно и систематично здійснювати сенсорне виховання дитини в родині, необхідно знати основні принципи побудови спілкування з ДІТЬМИ:

  1. Допитливі діти ростуть у допитливих батьків. Не пiддавайтеся ілюзії, що ви все про все вже знаєте. Відкривайте свiт разом з вашим малюком.
  2. Розмовляйте з дитиною – спочатку називаючи навколишні предмети, пiзнiше – дії, ознаки й властивості предметів, пояснюйте навколишній світ і формуйте закономірності, міркуйте вголос, обгрунтовуйте свої судження.
  3. Задавайте дитині якнайбiльше питань.
  4. Завжди уважно вислуховуйте міркування дитини й ніколи не iронiзуйте над ними. Поважайте її інтелектуальну працю.
  5. Вiдшукуйте й приносьте додому цiкавi речі, книги, історії. Діліться цим з дитиною. Нехай вона не все й не відразу зрозуміє: розвиваюче спiлкування – це завжди небагато спілкування «на вирiст».
  6. По можливості, багато подорожуйте з дитиною.
  7. Запрошуйте в будинок цікавих людей, при спілкуваннi з ними не вiдправляйте дитину пограти в сусідній кімнаті!
  8. Ходіть з дитиною в музеї.
  9. Проводьте спiльнi спостереження й досліди.
  10. Емоційно пiдтримуйте дослідницьку дiяльнiсть дитини. Заохочуйте її ініціативу й самостійність. Створюйте умови для реалізації її задумів.
  11. Зробіть свої захоплення предметом спілкування з дитиною.

Весело і з користю проводьте час із дітьми!

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *