Створено Раду з розвитку бібліотечної сфери

За ініціативи Міністерства культури та інформаційної політики України створено Раду з розвитку бібліотечної сфери, яка врегульовуватиме питання функціонування українських бібліотек під час війни.
Про це повідомили на сайті міністерства та у Facebook Української бібліотечної асоціації.

У межах роботи Ради будуть напрацьовані пропозиції та механізми вилучення пропагандистської літератури з бібліотечних фондів та її заміщення якісною україномовною літературою й книгами українських видавництв.

У обговоренні взяли участь представники міністерства, а також Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, національних, обласних, спеціалізованих бібліотек, видавництв, Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, Української бібліотечної асоціації та Українського інституту книги.

Раду очолять Лариса Петасюк, заступниця міністра культури та інформаційної політики, і Євгенія Кравчук, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Українська бібліотечна асоціація запропонувала:

  1. У розробленні правил вилучення російських видань із фондів бібліотек мають бути враховані всі типи бібліотек та всі типи видань. Враховано особливості публічних бібліотек та наукових, бібліотек зі змінним фондом та депозитаріїв, потреби різних груп користувачів, негативний вплив видань на різну цільову аудиторію. До вилучення видань із фондів необхідно підходити виважено.
  2. Видавцям необхідно розвивати електронне видавництво та бізнес-модель взаємодії з бібліотеками. Відповідно бібліотекам необхідно готуватися та використовувати в обслуговуванні електронні видання. У зв’язку з цим необхідно врегулювання нормативних документів, зокрема обліку електронних видань як частини бібліотечних фондів, обслуговування читачів та ін.
  3. Більшість бібліотек в Україні використовують АБІС російського виробництва. Необхідно переходити на інші АБІС. Однак не можна витрачати ресурси на розроблення власного українського програмного забезпечення, оскільки на ринку присутні достатньо ПЗ, які можна застосувати. Зокрема АБІС з відкритим кодом Koha, яка підтримує міжнародні стандарти, яка має українську локалізацію та на яку в останні кілька років активно переходять українські бібліотеки.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *