Я б рекомендувала використовувати терапію казкою для дітей старше 2-х років. Тому, що до двох років вони просто не будуть ефективні. Дитина не в змозі проаналізувати казку, встановити причинно-наслідкові зв’язки, зробити висновки. Після 2-х років можна потроху використовувати прості терапевтичні казки, щоб заспокоїти малюка, попередити про можливі небезпеки. Починаючи з 3-х років до 99+, можна використовувати терапевтичні казки повною мірою, і вони будуть найбільш ефективні.
Декілька варіантів:
- Складайте казку за п’яти кроковим алгоритмом.
- Візьміть до 10 кольорових сюжетних картинок, виберіть наосліп 5, і складіть казку по п’яти кроковому алгоритму. 1 картка – 1 крок.
П’яти кроковий алгоритм:
1.«Жив – був ….», «В деякому царстві, у деякій державі …» Ці слова ніби дають зрозуміти, що така історія могла статися де завгодно: може бути, за тридев’ять земель, а може бути, і поруч. Це буде залежати від того, наскільки близько до себе захочеться прийняти казкову історію. Певне місце дії психологічно відокремлює дитину від подій, що відбуваються в казці. Далі ми даємо більш детальну характеристику герою (наділяє його характером, темпераментом);
2.І ось одного разу …. (Стикаються героя з проблемою, труднощами, конфліктом); (… Він так любив гуляти по лісі, що не помітив як стемніло, він подумав …);
3.З – за цього …. (Описуємо реакцію героя на те, що трапилося, описуємо те, із – за чого головний герой повинен навчитися робити інакше, незабуваємо і про чарівного героя (фею), який допомагає.);
4.Кульмінація. (Тут наш герой починає шукати вихід із ситуації, пробує вирішити свою проблему, прописуємо, як повернутися до колишнього життя, але використовуючи набутий досвід.);
5.Розв’язка. (В результаті герой повинен впоратися з ситуацією, знайти вірне рішення і отримати винагороду, а поганий герой – покараний).
Але є ще 6-ий крок. Мораль. (Цей крок використовують для дорослих та для дітей які вміють робити умовиводи).
Коли складаєш казки потрібно спиратися на те, що:
- розповідати ненароком (казка повинна стосуватися по дотичній) тоді менше опору;
- казка повинна відповідати віковим особливостям:
– казка для маленьких (маленькі звірі);
– 5 – 6 років (принцеси, принци, …);
– для дорослих (побутові, чарівні);
- ім’я головного героя має бути співзвучне з ім’ям дитини (Тетянка – Менянка);
- казка пишеться по 5-ти кроковому алгоритму;
- повинна бути безпечна;
- реальна (ви повинні стати цією Феєю або Чаклуном в реальному житті);
- перепліталися предикати різних модельностей (використовуємо різні аналізатори (колекцію) (чую, бачу …).
Тримайтеся! Вірте в себе! Слава Україні!